Рикання
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рика́ння, -ня, с. 1) Рычаніе. К. ХП. 52. Рикання їх в чагарняках чувати. К. Іов. 2) Ревъ (вола, коровы).
РИ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. ри́кати і звуки, утворювані цією дією. Часами гарматним розкатом проноситься в тишині розпачливе рикання лева з розбомбленого зоосаду (Бажан, Політ.., 1964, 19); Купець після кожного ковша видавав з свого потужного тіла розмаїті звуки, схожі то на жереб’яче іржання, то на рикання дикого звіра (Загреб., Диво, 1968, 116).
