П’ятка

== П'ЯТКА 1, и, жін.

1. Те саме, що п'ята 1. Махне [Еней] мечем — врагів десятки Лежать, повиставлявши п'ятки (Іван Котляревський, I, 1952, 259); Босоніж ішла ж [Світлана]... Нили п'ятки опухлі... Терпіла (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 128). ♦ Душа [аж] у п'ятках див. душа; Мазати (намазувати, намазати і т. ін.) п'ятки салом див. сало; Показувати (показати) п'ятки див. показувати.

2. Нижній кінець, задній бік, кінець, опорна частина чого-небудь, іноді місце з'єднання з чимсь. Він пхнув одні двері, котрі з грюком розчинилися до п'ятки, далі другі і одним махом упхнув Проценка і Рубця у невеличку хатину (Панас Мирний, III, 1954, 291); [Дранко:] Щоб мені молотка не вдержати в руці, щоб мені не довелось ніколи приварити п'ятки до коси..! (Марко Кропивницький, I, 1958, 204); Порівняно із звичайним мікрометром, важільний мікрометр завдяки рухомій п'ятці має вимірювальне зусилля... стабільніше (Допуски, посадки і технічні виміри, 1958, 340).

П'ЯТКА 2, и, жін.

1. діал. П'ятірка. П'ятка подобала радше на Г, ніж на круглочереве, гребенясте 5 (Іван Франко, I, 1955, 241); — Маємо п'ятку. Якби видавати по гульденові щодня, стало би на п'ять днів (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 69); Скажіть, скажіть, що мають діяти ті материнські дві п'ятки пальчиків роботящих, де мають подітися? В полі роботи ніякої (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 140).

2. розм. Купка з п'яти снопів, складених на полі. Снопи складали в п'ятки,.. полукіпки (30 шт.), копи (60 шт.) (Народна творчість та етнографія, 2, 1967, 59); — Люблю дивиться, як поле вкриється довгими стайками полукіпків,.. п'ятками (Нечуй-Левицький, I, 1956, 587).