Підгулювати

Підгулювати, -люю, -єш, сов. в. підгуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Преимущ. въ сов. в. Подкутить. Підгуляв, що й з копитів збився. Ном. № 11751. Тепера він підгуляв, на упокої почивав, на похмілля знемагає. АД. І. 216. 2) — молоду. Свадебный обычай въ Борз. у.: послѣ возвращенія въ понедѣльникъ новобрачныхъ изъ церкви, ихъ сажаютъ за столъ и предлагаютъ намазанную медомъ булку: дважды обманываютъ, только дѣлая видъ, что даютъ, а въ третій разъ отдаютъ. Грин. III. 448.