Півмісяць

Грінченківський словник

Півмісяць, -ця, м. 1) Половина луны. Желех. 2) Полумѣсяцъ.

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980) ПІВМІСЯЦЬ, я, чол.

1. Неповний місячний диск. Півмісяць високо плаває в чистому небі (Панас Мирний, III, 1954, 39); Тонкий півмісяць відбивавсь в Босфорі (Леонід Первомайський, І, 1958, 521); // Зображення у вигляді такого диска. В супроводі мірзи та чисто вбраного у військове тюрка з блискучими срібними півмісяцями на вилогах Ремо пішов у другий двір (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 69); В двері просунулось обличчя.. з блакитною зорею на чолі, ..з таким же півмісяцем на підборідді (Леся Українка, III, 1952, 713); // Що-небудь у вигляді місячного серпа. Ольга ненароком глипнула на руки Завадки і зразу ж помітила, що вони, хоч вимиті, але все ж таки з чорними півмісяцями під нігтями (Ірина Вільде, Опов., 1954, 53); Гнат, посміхаючись обличчям і рухливим півмісяцем бороди, змовницьки підморгнув до своєї Ганни (Михайло Стельмах, I, 1962, 532).

2. у знач. присл. півмісяцем. У вигляді неповного місячного диска. Понижче їх стіп розсипався весь Львів півмісяцем на дні долини (Іван Франко, VI, 1951, 151); Жовта хмара куряви, розгорнена півмісяцем, налітала ззаду й по боках (Яків Качура, Вибр., 1953, 31).

УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

ПІВМІСЯЦЬ символ ісламу; разом із зіркою герб багатьох мусульманських держав.