Пух

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Бориса Грінченка

Пух, -ху, м.
1) Пухъ.
2) Первые мелкіе волоски растительности на бородѣ. Борода тільки пухом поростала. Св. Л. 192.
3) Раст.: а) Eriophorum vaginatum L. ЗЮЗО. I. 12. б) — болотяний. Eriophorum latifolium Hoppe. ЗЮЗО. І. 122.

Інші словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПУХ, у, чол.
1. Дрібне, ніжне пір'я на тілі птаха. Скрізь порозламувані скрині; одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана; пух із перин, наче сніг, летить по вітру (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 175); Снігу, ой снігу якого!.. Наче тут паслися гуси уранці, Скублись, кричали І пух свій розкидали білий (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 221); Ідеш, а на землі ніде ногою ступити: гнізда, яйця, голенькі пташата плутаються в траві, одні вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 31);

  • У порівняннях. Я як пійшла [пішла], як стала, як стала, дак і сапою, і граблями, і руками,.. да так зробила як пух ту землю!.. (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 428); Розлилась Рось.., то вигинаючи воду, наче шию лебедину, то розбиваючи її білими краплями в білій легкій, як пух, піні (Нечуй-Левицький, I, 1956, 51); Осінь на землю тихенько спускається.. Пухом тумани із крил її падають, Стеляться в вільних степах (Максим Рильський, I, 1960, 102);
// Перина, подушка, ковдра, набита таким пір'ям. — Його там смачненько годували й напували і спати.. клали під одягала золототкані, на м'якенькому пуху (Марко Вовчок, І, 1955, 307);
// перен. Те, що легкістю, м'якістю схоже на таке пір'я (перев. про сніг, хмари). З черемх убрання лебедине Часами ронить срібний пух (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 5); Хай прилине зима і розвісить свій пух на холодних і голих деревах, — я любов'ю тебе обігрію, мій друг, моє горе і радість вишнева! (Володимир Сосюра, II, 1958, 129).
Земля пухом див. земля; Ні пуху, ні пера див. перо; У (в) пух [і прах] — зовсім, остаточно. Така-то збірниця [зборище] валилась, Енея щоб побити в пух (Іван Котляревський, I, 1952, 197); У (в) пух і прах розбивати (розбити) див. прах; У (в) пух і прах розносити (рознести) див. прах.

2. Тонкі, короткі, м'які волоски на тілі тварин; підшерстя під довшою, товщою шерстю; ніжна, м'яка шерсть у деяких тварин. Розігнались [дами] на рулетку, але туди їх — не пустили!.. (дами були в хустках та ще й з «козиного пуху») (Леся Українка, V, 1956, 384); Марія Еммануїлівна поправила на плечах стареньку сіру хустку з козячого пуху (Анатолій Хорунжий, Місто.., 1962, 110); — Постій, постій, — повільно звівся за столом Гнат.. — Ти куди звертаєш? Та ти знаєш?.. — Ну, от що. Ти мене не лякай. Я не з заячого пуху (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 98);

// Тонке, коротке волосся на обличчі, шиї людини. Молоде лице його, оторочене русявим пухом, то хмуриться, то проясняється (Панас Мирний, III, 1954, 150); — На верхній губі у нього був ніжний пух (Юрій Яновський, II, 1958, 89); Дід Кияшко, маленький, круглолиций, весь обтиканий білим колючим пухом чоловічок, привітно глянув на мене (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 118).

3. Тонкі, ніжні волоски на насінні рослин, на поверхні стебла або листя. Часом очеретяний початок, зачеплений Соломією, лопався й обсипав її білим пухом, мов снігом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 361); [Вгурті:] — Сніг, сніг! — Який сніг, то, либонь, пух із дерева! (Степан Васильченко, III, 1960, 487); Над Києвом літав тополиний пух. Він означав кінець райдужної пори цвітіння (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 78);

  • У порівняннях. Я не дух собі, коханко, Я собі не дух, Щоб з землі тебе здмухнути, Мов із квітки пух! (Павло Грабовський, I, 1959, 544); Торкнувся [Василенко] рукою до голови, посередині якої пухом кульбаби аж до маківки підкучерявлювалася смужка ранньої лисини (Михайло Стельмах, II, 1962, 94).
Бавовняний пух — короткі, грубіші волокна, що залишаються на насінні бавовника після відділення основного волокна. Природний газ у поєднанні з такою сировиною, як бавовняний пух, дозволить випускати високоякісну целюлозу і продукти дальшої її переробки (Комуніст України, 10, 1965, 49).

4. діал. Пухівка. Гірко й ніжно пахне пух зелений (Максим Рильський, II, 1960, 214);
* У порівняннях. За селом, на широкому полі, ледве піднімалась зелена, як пух, кукурудза (Нечуй-Левицький, II, 1956, 223).


Іноземні словники

Словник синонімів

ПУХ дрібне пір'я; ЖМ. перина, пуховик, <пухова> подушка; П. сніг.


Толковый словарь Ушакова

ПУХ, пуха, о пухе, в пуху, мн. нет, муж. Перистое и волокнистое вещество, мелкие волоски тела животного (под перьями, под шерстью), отличающиеся мягкостью, тонкостью и нежностью. Птичий пух. Лебяжий пух. Гагачий пух. Козий пух. «Еще прозрачные, леса как будто пухом зеленеютПушкин.

|| Напоминающие мелкую, нежную шерсть волоски, волоконца на растениях. Сдунуть пух с одуванчика. Пух на персиках. Нежный пух липы.
|| перен. Молодая, нежная растительность на лице у юноши. «Его ланиты пух первый нежно оттенял.» Пушкин.
❖ Рыльце в пуху (или в пушку; (разг. фам.) - замешан, причастен к чему-нибудь преступному, неблаговидному (из басни Крылова "Лисица и сурок"). В пух и прах см. впух и впрах (в слове впух). Ни пуха, ни пера - см. перо.

Толковый словарь В. Даля

  • ПУХ пушок муж. самое тонкое, нежное, рыхлое и упругое вещество, перистое или волокнистое; обычно разумеют птичий пух, покрывающий тело под перьями. Лебяжий, гагачий пух, лучший. Пух козий, овечий, верблюжий, кроличий и пр. подшерсток, мягчайшая шерсть. Пуха на бороде, в лице, первый всход бороды, нежные, мелкие волоски. Пух на растениях, плодах, пушок, мошок, подобный тонкой шерсти. Хвоя, или лапник, размачивается, а по сушке рассыпается на пух, пухом. Снег пухом валит. Деньги пух: только дунь на них, и нет их! Дай Бог, чтоб земля на нем легким пухом лежала! Не пух, да мягко сидится (о казачьей седельной подушке, в которую кладутся деньги и другая добыча). С голову велико, с перо тяжело? (пух). Поднять можно, а через избу перекинуть нельзя? (пух). Разбить неприятеля в пух, наголову, уничтожить. Расторговался в пух (Крылов), богато, до крайности. Разрядиться в пух, пышно, щегольски. Пирог пух пухом, рыхл. Пушок на рыльце (Крылов), признак, улика.
| Болотный пух, растение Eriophorum, пушица, резун, белоголовица. Пух ивовый, пушистое семя.
| Пух, ниж. самая чистая, тонкая и просеянная пшеничная мука.
| Сорная трава в хлебе, костра, метлик(ц)а, Apera spica. Пуховый, из пуха или с пухом. Пуховая перина. Пуховая стеганка, на пуху. Пуховая шляпа, валеная из звериного пуха. Пуховая трава, пушки, см. клевер. Пуховая сваха, постельная, постельница, отвозит приданое в дом жениха и убирает постель. Пуховый хлеб, мягкий, рыхлый.
| зап., калуж. пушной, с пушиной, где зерно смолото с мякиной; мякинный, невеянный. Пуховка, пуховая подушка. Пуховик, перина. Пуховник, деревцо Nerium oleander; лавророза;
| N. antidysentericum.
| Растен. Apocynum venetum.
| Carlina vulgr. колюка, дивосил белый. Пуховина, -нка, -ночка, пушинка, одно волокно, перышко пуха. Пушинка к пушинке, и выйдет перинка. Пушинка жен., собир. всякое вещество, с вида похожее на пух или хлопья: пушима ивовая, камышовая. Вощаная пушина, осадок, грязь от перетопки воска.
| пск., твер. выкрой, выбой, высевки. Пуша жен. пух звериный, шерстяной;
| грязные остатки, мелочь, от перебивки и трепки шерсти лучком. Пушица жен. растение Eriophorum. Пуховатый, на пух похожий; пушистый, покрытый густым пухом, мягкой шерстью, ворсистый, но самой нежной ворсы, пухлый. Пушь жен. пушина;
| мякина, полова, пушница.
| Пушь, все рыхлое, пухлое и упругое под рукой, особ. мягкая рухлядь, пушной товар, сиб. пушное, меха всех родов для одежды. Пушные ряды, меховые. Пушной хлеб, пополам с пушницей, мякиной. Пушное жито, архан. колосистое; - земля, рыхлая, мягкая. Пушной двор, пск. скотный. Пушняр муж., ·стар. меховщик, скорняк, кто выделывает, подбирает и шьет меха (малорос. кушнир, нем. Kuersschner, не пушняр ли?). Пушнарь курск. то же, скорняк. Пухарь муж. кожевеный снаряд для очистки мездры. Пушник муж. растение Taraxacum, одуванчик, попово гуменце.
| Crepis tectorum, см. бузульник. Пушнина, пушница жен. невейка, полувейка, хлеб с мякиной, особ. смолотый так, мука.
| Пушина и пушница, мякина, пелева, полова. Пуховщик, -щица, торгующий пухом. Пухляк, пухлянка и пр. см. выше пухнуть. Пушак муж. американский зверок шиншила, Eriomys, Callomys, между зайца и мыши. Пушан, растение Salvia aethiopis, медвежье ушко, ключ трава, муринская. Пушки, мордовские серьги, подвески из пуху, или белого меха.
| смол. растение Erigeron acris, богатинка, загадка.
| Trifolium arvense, котовник, котятник, пуховая трава. Пушить что, распушать, разбивать рыхло, пушисто. Пушить огородную землю. Пушить шерсть, волос. Пушеная известь. Пушить мездру, пушить скребачами, кожевническое, счищать, ровнять и мять мездру.
| Опушать, торочить, обшивать меховой опушкой.
| Подшивать, подбивать или класть подкладку, подпушать. Воздух атласной пушень тафтой, ·стар.
| - кого, бранить, журить, гонять; ругать, поносить. -ся, опушаться, страд. и ·возвр. Вспушить землю. Выпушить сор из пуха. Запушить, загнуть край и пришить. Испушить, избить в пух. Много ль напушил? Опушить соболем. Отпушить или распушить кого, разбранить. Попушить немного. Подпушить, подложить. Перепушил лишку. Пушение, пушка, действие по гл. Пушитель, -ница, пушила, кто пушит, ругатель.
| Пушка, зап. пышка, мякиш на конце пальца. Так пряла, аж пушки болят. Замечательно сродство слов: пузо, пузырь, пугва, пукалка (почка), пук, пухнуть, пучить, пух (пухлый), пушить, пуп, пупырь, бухнуть, (разбухать) и пр. будто в звуке пу заключается понятие вздымания, расширенья, независимо от звукоподр. пу.

Толковый словарь Ожегова

ПУХ, -а (-у), о пухе, в пуху, муж.
1. Мягкие и нежные волоски под шёрстным покровом животных; у птиц разновидность перьев, ближайшие к коже мелкие пёрышки, покрытые такими волосками. Козий п. Лебяжий п. Лёгкий как п.
2. Тонкие лёгкие волоски на коже. П. на щеках у ребёнка.
3. Тонкие волоконца на растениях, плодах, семенах. П. на персиках. Хлопковый п. Тополиный п.

В пух (и прах) (разг.) совершенно, окончательно, до основания. Разбить в пух и прах. Разбранить в пух и прах. Разругались в пух (и прах). Продулся в пух.

В пух (разодеться, разфрантиться и т. п.) (разг.) пышно, богато. Расфрантился в пух.
Ни пуха ни пера ( и Ни пера)! (разг.) пожелание удачи [первонач. охотнику].
Пусть земля будет пухом кому (высок.) на похоронах: последние слова прощания с умершим.
| уменьш. пушок, -шка, муж. П. на губах (пробивающиеся усики).
| прил. пуховый, -ая, -ое (к 1 знач.) и пуховой, -ая, -ое (к 1 знач.). Пуховый платок (из козьего пуха). Пуховые перья (у птиц: предохраняющие тело от холода).

Ілюстрації

2773438.jpeg 1352973784 74ite.jpg Rr1413 008 jpg 625x625 q70.jpg Fantazii16.jpg

Медіа

Додаткові дані

Птичий пух

Цікаві факти

Джерела та література

  1. Словник Бориса Грінченка
  2. Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
  3. Словник синонімів
  4. Толковый словарь Ушакова
  5. Толковый словарь В. Даля
  6. Толковый словарь Ожегова