Пуголовок
Пуголовок, -вка, м. Головастикъ. Так води забагається, аж у горлі засохло; про мене хочай би й з пуголовками, аби мокра була. Подольск. г.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Пуголовок, личинка безхвостіх земноводних. Що розвівається з ікрінкі, Р. веде водний способ життя; має Зовнішні Зябрєв, двокамерне серце, довгий хвіст, службовець для пересування, орган прилипання, с помощью которого Р. прікріпляється до підводніх предметів, органи бічної Лінії (див. Бічні органи); кінцівкі відсутні. Харчується Головним чином ростить. їжею. После 3-4 міс розвітку відбувається метаморфоз Г .: серце становится трікамернім, дихання легенево, вінікає другий (малий) коло кровообігу, Зябрєв и зяброва порожніна редукуються, хвіст зникає, сильно зростають задні ноги, Які стають головним органом руху. Роговий дзьобік відпадає, рот збільшується, кишечник коротшає. Змінюються органи чуття: розвіваються порожніна СЕРЕДНЯ вуха и барабанна перетинки, очей набуваються рухліві віка. Органи бічної Лінії зникають. После Закінчення ціх змін на сушу виходе жабеня Із сповна розвинення кінцівкамі наземних хребетних.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
[[1]]
Джерела та література
Зовнішні посилання
Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. − М. : Сов. энциклопедия, 1986. − 831 с.
