Публіка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Публіка, -ки, ж. 1) Стыдъ, позоръ. Гол. II. 471. Ой сміх і публіка: била жінка чоловіка. Нп. 2) Позорный столбъ. Желехъ. На публіку сісти. Стать къ позорному столбу. Бо я піду серед села на публіку сісти. Гол. 3) Мужчина или женщина дурного поведенія. Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ. Чуб. V. 338.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

76075.jpg HK Ocean Park Audience.JPG 1234 орке.jpg

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=28Zw3bB5Nts

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

Сучасні словники

http://sum.in.ua/s/Publika Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]


ПУ́БЛІКА, и, жін., збірн. 1. Люди, що перебувають де-небудь як глядачі, слухачі, відвідувачі. Просто суддів трохи далі посіла публіка: кілька панночок і паній, двоє-троє паничів, якийсь пан з газети, кілька міщан... (Борис Грінченко, II, 1963, 307); Закінчився перший відділ концерту. Минув антракт. Публіка.. спішила зайняти місця (Степан Олійник, З книги життя, 1968, 29); [Флюгель:] Ми запрошуємо шановну публіку відвідати наш ресторан завтра (Вадим Собко, Життя.., 1950, 41); // Певні кола глядачів, читачів і т. ін. — Де є та публіка, що могла б читати і відчути мої поезії? (Іван Франко, IV, 1950, 34); Шевченко вважав, що театр повинен бути громадською кафедрою, учителем публіки (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 165). 2. розм. Люди, народ, товариство. От перед нею неначе майнули якісь вулиці з розкішними палацами. На їх снує багато публіки, убраної, веселої (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 109); Приїжджих мало, багата публіка боїться війни (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 414); По-святковому вбрана публіка поволі заповнювала бульвар (Олесь Донченко, II, 1956, 85); // жарт., зневажл. Непевні, підозрілі люди. — З ними [босячнею] треба бути насторожі... То така публіка, що на ходу підметки рве.., (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 79). ПУБЛІ́КА, и, діал. 1. жін. Ганьба, сором. [Дрейсігер:] У мене тут гості, а сі пройдисвіти сміють… лають мою жінку.. Коли б се так мусило бути у впорядкованій громаді, щоб такі бездоганні люди, як я і моя родина, мали терпіти таку публіку… то я… то я тоді мусив би пожалувати, що досі був іншої думки про звичайність і право (Леся Українка, IV, 1954, 236); — Жінка до мене: «Ти сякий, ти такий,.. ти лайдаку, ти пияку», ну — паплюжить. Публіка на все село (Лесь Мартович, Тв., 1954, 67); — Не ганьби, — каже [чоловік], — мою сиву голову, жінко… Що люди скажуть, подумай! Та ж то публіка на всю околицю… (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 306).

Виставляти на публіку кого; Робити публіку з кого — ганьбити кого-небудь. — Чим я провинився, кого забив або запалив, щоби мене перед цілою громадою виставляли на публіку? (Іван Франко, I, 1955, 148); На дорозі мене перейшла та й публіку з мене робить (Іван Франко, І, 1955, 83). 

♦ На публіку сісти — стати до ганебного стовпа. Я піду серед села на публіку сісти (Словник Грінченка). 2. чол. і жін. Особа поганої поведінки. — Я казала, що Семен чоловік, А Семен публіка, ще й негіда [негідник] на весь світ! (Павло Чубинський, V, 1874, 338).

http://slovopedia.org.ua/35/53407/176945.html ПУБЛІКА

пу́бліка іменник жіночого роду глядачі, натовп

http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0 УКРЛІТ.ORG_Cловник

Публіка, ки, ж.

1) Стыдъ, позоръ. Гол. II. 471. Ой сміх і публіка: била жінка чоловіка. Н. п.

2) Позорный столбъ. Желехъ. на публіку сісти. Стать къ позорному столбу. Бо я піду серед села на публіку сісти. Гол.

3) Мужчина или женщина дурного поведенія. Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ. Чуб. V. 338.

https://uk.glosbe.com/ru/uk/%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0 українська-англійська Словник Приклад пропозиції з "публика", памяті перекладів

Эта книга годится для обычной публики. Ця книга підходить для загальної читацької аудиторії.

Она ненавидит говорить на публике. Вона ненавидить розмовляти на людях.


Ты понятия не имеешь, как выступать перед публикой. Ти гадки не маєш, як виступати на публиці.

Это не моя публика То не моя аудиторія

Трудно говорить на публике. Це важко говорити на публіці.

Я слышал, ты развлекаешь публику Кажуть, ти наче шоумен, людей розважаєш http://slovari.yandex.ru/%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4/

публіка Существительное публика стид, позор мужчина или женщина дурного поведения