Прірва

Прірва, -ви, ж. 1) Мѣсто, гдѣ прорвана плотина. Вода раз греблю просмоктала.... Злякавсь мірошник та й біжить притьмом до прірви, щоб гатить. Гліб. 2) Яма въ рѣкѣ, морѣ. Хоч і в прірву. Ном. № 2078. В морі єсть безодні прірви. Чуб. І. 42.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

1. Провалля із стрімкими урвищами по краях, велика і глибока яма або яр; стрімке урвище. Перед ногами мойого провідника позіхнула чорна безодня, прірва стрімкогоу скалистого яру (Іван Франко, II, 1950, 95); З усіх боків [скелі] розкриваються темні безодні, стрімкі прірви, яким немає ні початку, ні краю (Степан Васильченко, II, 1959, 27); Жінки злякано гукали на метушливу дітвору, радісну і безтурботну, що бігала навколо провалля, часом намагаючись спихнути одне одного в прірву (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 200); * Образно. Скільки раз її доля зрадила, її надії розмела, розбила, потопила в безодній прірві гіркого життя! (Панас Мирний, I, 1949, 323); Я голос подаю за те, що недаремно Визвольницею звуть незламну нашу Рать, Що в прірву скинули ми лихоліття темне (Максим Рильський, Мости, 1948, 3); * У порівняннях. Андрій перевів очі на вулицю, по якій, немов чорні прірви, залягли тіні будинків (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 16); // Гірська ущелина, на дні якої тече річка, гірський потік; урвище стрімкого правого берега великої ріки. Вузька стежка тулилася до скель, щоб не впасти у прірву, в якій божевільно мчала така ж, як і стежка, вузька-вузька, швидка гірська річка (Оксана Іваненко, Бел. очі, 1956, 66); Зупинилися польські драгуни над прірвою, дивуючись нечуваному козацькому ділу. А козаки вже пливли з кіньми у річці й спускали в воду човни (Олександр Довженко, I, 1958, 276). ♦ Заводити (завести) в прірву див. заводити 1; Кидати (кинути, скидати, скинути) в прірву — рішуче позбавлятися чого-небудь, поривати з чимсь, ліквідувати що-небудь; Наближатися (наблизитися) до прірви; Опинятися (опинитися) над прірвою — потрапляти в скрутне становище. Це, очевидно, .. сильна людина, але її викинуто з життя, вона раптом опинилася над прірвою в незрозумілих обставинах (Юрій Яновський, IV, 1959, 59); Пішло в прірву див. піти.

2. перен. Незгода або відмінність між ким-, чим-небудь, викликана принциповими суперечностями. Навіть серед селянства з кожним днем все глибшою стає прірва між пролетаріатом і буржуазією (Ленін, 24, 1972, 313); Сестри, нарешті, зрозуміли, яка безодня прірва розрізняє їх, як далеко розійшлись вони за вісім років (Любов Яновська, I, 1959, 152); В її [килимарки] роботі не було творчої співдружби з художником. Між народним і професіональним мистецтвом лежала велика прірва (Іван І. Волошин, Самоцвіти, 1952, 142).

3. рідко. Яма в річці, морі, де утворюється вир; чорторий. А прірва виє,.. їїловцеві згубу зиче [зичить] Без вороття (Павло Грабовський, I, 1959, 93); Ось уже недалеко прірва... Вирує в ній і піниться вода (Анатолій Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 59); * У порівняннях. Гра втягувала його, як таємнича прірва (Олесь Гончар, I, 1959, 46).

4. Місце прориву греблі, загати і т. ін.; вирва. Вода раз греблю просмоктала.. Злякавсь Мірошник та й біжить Притьмом до прірви, щоб гатить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 39); Під час війни дерев'яна обшивка водозливу струхлявіла, і весняні води прорили під містком прірву (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 13).

5. вульг. Те саме, що пелька 2. Щедро кропив [дід].. свою прірву бездонну І тільки що «царської водки» не пив (Леонід Первомайський, II, 1958, 362); // Те саме, що ненажера. — От матінку маю, — скаржився Денис, мотузуючи торбу. — Де що в хазяйстві найласіше — зараз же кида собі на зуби. Прірва якась (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 242).

Фразеологічний словник української мови

леті́ти / полеті́ти у прі́рву. Зазнавати повного краху, невдачі; рушитися. (Терлецький:) Ні, Ірино! Не можу я, щоб всі мої надії, Майбутнє наше через цей обрубок Дірявої якоїсь каменюки Летіли в прірву (Л. Дмитерко).

на краю́ прі́рви. Під загрозою загибелі, краху. Він, хоч і сильна людина, але злою іронією долі його викинуто з життя, і він раптом опинився на краю прірви (З газети).

опини́тися / опиня́тися над прі́рвою. Потрапити в безвихідне становище, бути на краю загибелі. Це, очевидно, .. сильна людина, але її викинуто з життя, вона раптом опинилася над прірвою в незрозумілих обставинах (Ю. Яновський).

штовха́ти в прі́рву (в безо́дню) кого. Діями, вчинками доводити кого-небудь до небажаних, трагічних наслідків або до загибелі. (Марія Романівна:) Не сердьтесь, подумайте. Я зовсім не хочу образити вас, але ж є такі сліпі матері, які з великої любові до своїх дітей штовхають їх часто у прірву… (Л. Дмитерко).

Ілюстрації

Медіа

Україна - Угорщина: величезна прірва на прикладі двох прикордонних міст