Процвиндрювати, -рюю, -єш, сов. в. процви́ндрити, -рю, -риш, гл. = Проциндрювати, проциндрити. За його порядками троха чи не процвиндрили б швидко і всії худоби. Кв. Гроші процвиндрював у карти. Морд. Пл. 67.
