Приліг

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Приліг, -ло́гу, м. 1) Боковая часть сѣдла. Шух. І. 252. 2) Въ боченкѣ: прибиваемая сверху клепокъ дощечка съ отверстіемъ, сквозь которое добываютъ жидкость. Шух. І. 307.