Прив’язатися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Прив’язатися. См. Прив’язуватися.
Сучасні словники
ПРИВ'ЯЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИВ'ЯЗАТИСЯ, яжуся, яжешся, док.
- 1. до чого, чим. Прикріплюватися за допомогою мотузка, вірьовки і т. ін. Гандзя бачила, як підперізувався Янко, як він вчепився за залізне кільце, як обмотував ногу Гарикові і як Гарик прив'язувався галстуком (Микола Трублаїні, II, 1950, 82); — До чого б тілько прив'язатись?.. Ага! Ось до сії [цієї] дошки... (Панас Мирний, I, 1954, 363).
- 2. до кого—чого, перен. Відчувати прив'язаність, прихильність, звикати до кого-, чого-небудь. Він кождого дня більше прив'язувався до неї [графині] (Іван Франко, VIII, 1952, 232); З кожним днем вона все дужче прив'язувалась до Володі (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 208); Глухарі прив'язуються до своїх токовищ, і єдиний поки що шлях до збереження цих птахів — не займати тих місць, де вони перебувають (Вечірній Київ, 15.I 1966, 3); Він прив'язався до Соломії, що огрядною постаттю нагадувала йому жінку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 347).
- 3. перен., розм. Переслідуючи з певною метою, невідступно ходити за ким-небудь. Знову перевіряє [дівчина], чи не прив'язався хто до неї (Юрій Яновський, IV, 1959, 207);
- 1) Нав'язуватися із своїми почуттями, пропозиціями і т. ін. [Наталка:] Женихи, яким я одказала, в другий раз не прив'яжуться; возному так одрізала, що мусить одчепитися (Іван Котляревський, II, 1953, 19);
- 2) Невідступно переслідувати (про думку, мелодію і т. ін.). Віталій просто казився, коли до нього прив'язувався якийсь романсик. Зараз його переслідував стриботливий мотивчик з банальними словами (Ігор Муратов, Свіже повітря.., 1962, 42);
- 3) Прискіпуватися до когось, набридати кому-небудь. — Застане [Тимоха] мене одного, — причепиться, прив'яжеться, щоб не завівся битись (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 294); [Баба:] Зійди ти з моїх очей, чого ти прив'язався до мене! (Степан Васильченко, III, 1960, 51).
- 4. до кого і без додатка, перен., розм. Передаватися кому-небудь (про хворобу). — Нас тут лікарі назвали хворими. Чому? Бач, хвороба до кожного з нас прив'язалася, з ладу вивела (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 56); — Грип прив'язався, як реп'ях до кожуха (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 237).
- 5. тільки недок. Пас. до прив'язувати 1. Вона сиділа на сходах, що провадили до малого причалу, де прив'язувались човни (Леся Українка, III, 1952, 612); До палички прив'язується довгесенький мотузок (Остап Вишня, I, 1956, 449).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 583.
