Прибіратися

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Прибіра́тися, раюся, єшся, сов. в. прибра́тися, беруся, решся, гл. Одѣваться, одѣться, наряжаться, нарядиться. В голубий жупан приберися. / Що як прийде суботонька, я змиюся й росчешуся, а в неділю приберуся.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПРИБІРА́ТИСЯ = прибиратися (у 2—му знач.).


ПРИБИРА́ТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПРИБРА́ТИСЯ, беруся, берешся, док. Надавати собі охайного вигляду; чепуритися. — Чого ходиш, як циганка? чому не приберешся? — почав панотець, поклавши голову на подушку (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 10); — Через п'ятнадцять хвилин я чекаю вас на західній веранді .. Тим часом ви встигнете прибратися з дороги (Юрій Смолич, I, 1958, 61).

— Ошатно одягатися. Журилася [дівчина], На шлях битий дивилася. Квітчалася, прибиралась, Що день божий сподівалась (Тарас Шевченко, II, 1963, 61); Баджін трохи запізнилася, прибираючись для зустрічі зі мною (Юрій Яновський, II, 1958, 154); — Диви, як ти прибралася! — промовила ключниця й пильно поглянула на білу вишивану сорочку дівчини, на її строкату плахту (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 77).

у (в) що. Надягати на себе що-небудь святкове, нове, ошатне. Усі її товаришки прибиралися в капелюхи й насміхалися з Гінди (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 74); Онися встала удосвіта, прибралась у нову плахту, причепурилась, наділа на голову всі стрічки й квітки й пішла до церкви (Нечуй-Левицький, III, 1956, 34); * Образно. Вона [мелодія] виповняє груди, рветься наверх і, прибравшись в поетичні шати слова, вільна, як пташка, шукає простору (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 178).

перен. Набувати святкового, гарного вигляду, прикрашатися чим-небудь (про неживі предмети). Сади зацвітали, квітки розпукувались; земля пишалась, прибираючись в зелене листя та квітки (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 399); Прекрасне село стало ще милішим, воно прибралося в зело, заквітчалося клечанням (Юрій Яновський, II, 1958, 203); Школа прибралась, причепурилась, всюди квіти (Олесь Донченко, V, 1957, 208).

Словник української мови за редакцією Б. Д. Грінченка

ПРИБІРА́ТИСЯ, раюся, єшся, сов. в. прибра́тися, беруся, решся, гл. Одѣваться, одѣться, наряжаться, нарядиться. В голубий жупан приберися (1); Що як прийде суботонька, я змиюся й росчешуся, а в неділю приберуся (2).

Українсько-англійський словник

ПРИБИРА́ТИСЯ (у знач. прибіратися); недок. прибиратися, док. прибратися — to be put in order.

Словник синонімів української мови

ПРИБИРА́ТИСЯ (у знач. прибіратися).

Одягатися у що і без додатка (покривати себе яким-небудь одягом), убиратися (вбиратися), вдягатися (удягатися), одягати, одіватися розм., одівати розм., зодягатися розм., рядитися ірон., облачатися заст.; наряджатися (в гарне, святкове вбрання), обряджатися розм.; виряджатися, розряджатися розм., вичепурюватися розм., розчепурюватися розм. (надто гарно, пишно, чепурно); приодягатися розм. (пристойно); прибиратися (гарно й охайно). Устав Артем. І зразу ж, щоб не так холодно було, вмився холодною водою, потім став одягатися (А. Головко); Убирайся, молодий козаче, — Завтра, завтра похід буде [пісня]; Дівчина схоплюється і починає швидко вдягатись (О. Донченко); Почав (Дмитро) одягати кожушок (М. Стельмах); Маня.., судорожно тремтячи, складала свої речі та одівалася в дорогу (І. Франко); Не запалюючи світла, щоб не розбудити сім'ї, став [Оксен] зодягатися, глухо покашлюючи (Григорій Тютюнник).

Ілюстрації

Прибір1.jpg Прибір2.jpg Прибір3.jpg

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Прибірання

Прибірний