Прибутни́й, -а́, -е́. 1) То, что прибавляется, увеличивается въ количествѣ. Дійво прибутне, бо... воно прибуває в господарстві, коли хто свої корови дійні має. Грин. II. 275. 2) Прибылой. Прибутна вода. Канев. у.
