Прибавка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Бориса Грінченка

При́бавка, -ки, ж. Прибавка. Як даватимемо прибавки, то не матимемо ні стовпа, ні бариша. Лебед. у.

Інші словники


Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 551.


Приба́вка, и, жін., розм.

1. Дія за значенням прибавити, прибавляти 1 і прибавитися, прибавлятися1 1. [Соцький:] Чи не чували, ваше благородіє, чого-небудь нащот [щодо] прибавки землі? (Марко Кропивницький, II, 1958, 488); • Те, що прибавляють, що прибавилось до чого-небудь. Кориться б уже й кориться писареві волосному було. Писав би це там коло нього й писав. Ніт же! Треба покомизитися було, прибавки просить (Архип Тесленко, З книги Життя, 1949, 143); Дуже відчутну прибавку до заробітної плати одержують трудящі від скасування податків(Комуніст України, 1, 1962, 28); При сучасних потужних і високопродуктивних установках і технологічних комплексах кожен зекономлений день у будівництві дає істотну прибавку и виробництві найважливіших видів продукції (Матеріали XXIV з'їзду КПРС, 1971, 182). Прибавка врожаю, с. г. — міра збільшення врожайності якої-небудь сільськогосподарської культури. Внесення фосфатшлаку в окремі роки дає прибавку врожаю 8—10 центнерів на гектар (Хлібороб України, 11, 1969, 10). 2. Те саме, що добавка 2. Оп'янів від їжі Данько. Сидів, і аж похитувало його. Мусив передихнути перше, ніж братися за прибавку (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 74).


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.


Прибавка -и, ж., розм. 1) Дія за знач. прибавити, прибавляти 1) і прибавитися, прибавлятися I 1). ||Те, що прибавляють, щоприбавилося до чого-небудь. 2) Те саме, що добавка 2).

Іноземні словники


Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000.


Приба́вка ж. разг. Действие по значению глаг.: прибавлять, прибавить, прибавляться, прибавиться. То, что прибавлено, прибавилось.


Толковый словарь Ушакова


Приба́вка, прибавки, жен. (разг.). 1. только ед. Действие по гл. прибавить в 1, 2 и 4 знач. - прибавлять. Произвести прибавку зарплаты. 2. То, что прибавлено (в 1, 2 и 5 знач.). Получил прибавку. Прибавка в весе составила 8 кг.


Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.


Приба́вка, -и, жен. 1. см. прибавить. 2. Прибавленная сумма, количество чего-н. (разг.). Получить прибавку. Просить прибавки.


Толковый словарь русского языка Дмитриева. Д. В. Дмитриев. 2003.


Приба́вка сущ., ж., употр. нечасто 1. Под прибавкой вы подразумеваете выданную, сверх обычного, сумму денег, количество чего-либо. Прибавка к жалованью оказалась небольшой, но без неё было бы ещё хуже. 2. Под прибавкой в силе (весе, скорости и т. д.), вы подразумеваете увеличение соответствующиххарактеристик. Прибавкой в ловкости можно победить любую силу.


Энциклопедический словарь. 2009


Приба́вка -и; мн. род. -вок, дат. -вкам; ж. Разг. 1. к Приба́вить - прибавля́ть (1-4 зн.) и Приба́виться - прибавля́ться. Провести прибавку зарплаты. П. дняуже заметна. 2. = Прибавле́ние (2 зн.). Получить прибавку к зарплате. Измерить прибавку в росте. Пересказатьуслышанное с красочными прибавками. В приба́вку, в зн. нареч. Разг. Сверх чего-л., вдобавок. Всё пропил, и в прибавку ко всему проворовался.Грубит, да в прибавку ещё и лжёт.

Ілюстрації

Медіа

Додаткові дані

Цікаві факти

Джерела та література

  1. Словник Бориса Грінченка
  2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 551.
  3. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
  4. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000.
  5. Толковый словарь Ушакова
  6. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.
  7. Толковый словарь русского языка Дмитриева. Д. В. Дмитриев. 2003.\
  8. Энциклопедический словарь. 2009.