Прас

Історичне тлумачення

Прас, -су, м. 1) Утюгъ. 2) Прессъ. Оце в мене сир під прасом. Кіев. у. 3) Трепка. Смертельного задавши прасу, як пса покинув на піску. Котл. Ен. VI. 33. 4) Раст. Allium porrum. Херсон. Ум. Прасок.

Праска кінця XIX — початку XX століття

ПРАС, у, ч., рідко. Те саме, що пра́ска. Нагрівся прас. Прасувала, клала до складочки складочку(Дор., Не повтори.., 1968, 118); Порскнувши водою на штани, він так натиснув прасом, що стіл затріщав (Бойч., Молодість, 1949, 16).
ПРАС, у, ч. Прес. Оце в мене сир під прасом (Сл. Гр.).
◊ Дава́ти (да́ти, задава́ти, зада́ти) пра́су кому — сильно бити когось. Тут на бігу поймав [Еней] за рясу Попа Рутульського полку, Смертельного задавши прасу, Як пса покинув на піску (Котл., І, 1952, 260).

Чавунна вугільна праска з димарем, XIX — початок XX століття. Царичанка, Україна

Типова сучасна електрична праска.

Посилання на відео

Название: "Горячая история" Фильм про коллекцію старинних прасок Вячеслава Рухлова