Пошморг
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Пошморг, -гу, м. 1) Дерганіе, подергиваніе. Цей кінь має пошморг у ліворуч. Лубен. у. (Леонтовичъ). 2) Царапина, ссадина. Борюкались, та й поробили один одному знаки: я побачив у його на виду і на тілі пошморги. Екатериносл. у. 3) Слѣды полозьевъ на дорогѣ. А шо, як там дорога? Та єсть тільки пошморги, а доброї ще нема. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
