Пошасть

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Пошасть, меж. = Шасть. Він мене колинеколи ціпом, а я його батогом тілко шасть та пошасть. Мнж. 115.