Пошанівок
Пошанівок, -вку, м. 1) = Пошанівка. Як у пошанівку, то рукавиць цих з вас стане на три роки. НВолын. у. Та цею бочкою можна возити років з вісім, а в добрий пошанівок, то й на десять стане. Брацл. у. 2) Уваженіе. Жиш одна душа у неї мала й ласку і пошанівок. Федьк.
Зміст
Сучасні словники
ПОШАНІ́ВОК, ПОШАНО́ВОК, вку, чол., рідко. 1. Те саме, що пошана 1. Стояли перед уявою молодого хлопця ті опришки, наче міфічні герої, оточені сяйвом людського пошанівку (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 61); В мого народу у пошанівку Чорна робота і чорний хліб (Дмитро Павличко, Пальмова віть, 1962, 82); [Професор:] І за ту честь, за той пошановок.. чим він має платити суспільності? (Іван Франко, IV, 1950, 37). 2. Добрий догляд за чим-небудь. Та цею бочкою можна возити років з вісім, а в добрий пошанівок, то й на десять стане (Словник Грінченка).
Ілюстрації
|
|
|
|
