Похмарити, -рить, гл. безл. = Нахмарити. Сонце було вияснилось, а потім уп’ять нахмарило. Богод. у.
Похмари́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Помрачить, закрыть тучами. Половину сонцямісяця похмарило. АД. І. 197.
