Потужник, -ка, м. Союзникъ, помощникъ, доставляющій помощь своею силою К. Кр. 21. К. ПС. 13. Редшіде й Кантеміре... ви зорями ясними засияли, Ісламові потужниками стали. К. МБ. 152.
