Потоми́ти, -млю́, -миш, гл. Утомить. Драг. 65. Їдуть вони, їдуть, вже й коні потомили й зголодніли сами. Рудч. Ск. II. 62. Ми їхали за три милі, кониченьки потомилиМил. Св. 34.
