Поратися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
По́ратися, -раюся, -єшся, гл. 1) Заниматься по хозяйству, стряпать; возиться. Приходить ото Охрім до Грицька у двір, а той саме у дворі порається. Грин. II. 209. Деякі (молодиці) порались біля печі і кабиць, а другі шили козакам сорочки. Стор. МПр. 126. Василь порається з деревом. НВолын. у. 2) Одѣваться. Шух. І. 135.
