Помча́ти, мчу́, -чи́ш, гл. Помчать, быстро понести, повезти. Куди Мар’єчку помчали, тільки слід. Мет. 229. Чортинята миттю приробили йому довгенні крила та й помчав він мене у те саме дупло. Стор. МПр. 47.
