Поліття

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Бориса Грінченка

Поліття́, -тя́, с. 1) = Поління. 2) Сорныя трявы, которыя нужно выпалывать. Поліття вже наросло. Константиногр. у.

Полі́ття, -тя, с. Благопріятная погода; благопріятное урожайное лѣто. Не поліття, а лихоліття. Ном. Як закує зузуля на Юрія на голе дерево, то буде голодне літо, а як на лист, то буде поліття. Ном. № 439. Сього року поліття на ваш огород. Сосн. у. Не на всяке літо добре поліття. Ком. II. № 646. Таке все поліття мочливе. Як сніг випаде, тоді поліття ходити на зайців.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках:
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПОЛІ́ТТЯ, я, сер
1. Сприятливі умови, сприятлива погода. Як сніг випаде, тоді поліття ходити на зайців (Словник Грінченка); Треба було б угноїти цю латку, але де брати і ту худобу, і той гній. Одна надія на поліття (Михайло Стельмах, II, 1962, 301);
// Урожайне літо; врожай. Сього року поліття на ваш огород (Словник Грінченка): — Ти в мене і торік пророкувала гарне поліття (Марко Вовчок, I, 1955, 147); Іній — передвісник поліття на жито, пшеницю і всяку пашницю (Радянська Україна, 2.II 1967, 1); * Образно. На юних геніїв значно вбогіше поліття у музиці. І тут частенько буває так, що квітка зацвітає гоже, але плоду не приносить (Знання та праця, 12, 1968, 8).
2. діал. Поління (див. поління 1). З пагорба на долину прибережною стежкою сходили дівчата кукурудзяної ланки: вони, по звичаю, пустували, наче не з поліття йшли, а з гулянки (Іван І. Волошин, Дпі.., 1958, 144).

Р.І.Д.
ПОЛІ́ТТЯ
1. Сприятливі умови для праці, сприятлива погода. «А вкупі з будинком уже постало й містечко, яким воно було вранці, вдень, за будь-якої години, майдан, куди мене водили перед сніданком, вулиці, якими я ходив, дороги, маршрут моїх прогулянок у поліття» (Марсель Пруст «У пошуках утраченого часу. На Сваннову сторону», перекл. Анатоль Перепадя).
2. Врожай. «Мовляв, під житом стільки-то гектарів, засіяли наче гаразд, зійшло — непогано, розкущувалось — нічого собі, більш-менш, коли буде поліття, коли, значить, ітимуть дощі, таки щось зберемо (тут ти прибіднишся і занизиш цифру), коли дощів не буде, то діло таке: природа винувата, бо немає в ній господарської постійності» (Михайло Стельмах «Велика рідня»).

Ілюстрації

Polittja 4 291122.jpg Polittja 2 291122.jpg Polittja 3 291122.jpg

Джерела та література

• Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 83.
• Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 285

Зовнішні посилання

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Р.І.Д.