Позабивати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Позабива́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Убить (многихъ). Се ті самі харцизи, що пана Щуку і патера позабивали. Стор. МПр. 123. На той світ позабивали (різками) сердешних. Мир. ХРВ. 267. 2) Вбить, забить (во множествѣ). Позабивай тут скрізь поляки.
