Подив

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Подив, -ву, м. Поглядѣнье. Для подиву дівку продають. Ном. № 8985.

У класичному, підкреслено глибокому розумінні слова - почуття подиву або заціпеніння, викликане несподіванкою. У сучасному значенні - почуття, породжене не тільки раптовістю, а й дивним або таємничим характером спостережуваного явища.

Сучасні словники

Почуття або стан, викликані сильним враженням від чого-небудь незвичайного, несподіваного, незрозумілого і т. ін. Діти.. перебігали раз у раз з однієї бійниці до другої й голосно, й весело переказували одно одному свої подиви й враження (Стар., Облога.., 1961, 47);

Нерозуміння кого-, чого-небудь, сумнів, збентеженість з якогось приводу. Вони подивилися один на одного майже з переляком, подивилися очима людей, що їх несподівана, неждана річ ввела в подив (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 208); Василько, стоячи на лаві, в дитячому чистому подиві позирав на матір, не розуміючи, що їй болить (Олесь Гончар, II, 1959, 197).

Ілюстрації

Подив.jpg Здивування.jpg Подив№2.jpeg

Медіа

Див. також

Здивуватися

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/podyv

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%B2

Зовнішні посилання

https://ua.waykun.com/articles/podiv-ce.php