Побрататися

Побрата́тися, -та́юся, -єшся, гл. Побрататься, подружиться. Побратались свиня з пастухом. Ном. № 2540. Був собі коник і півник, та й побратались. Рудч. Ск. II. 3.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ПОБРАТАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Поклястися одне одному у взаємній дружбі, назватися братами. — Як не одрізняй себе од миру, а все чоловіку хочеться до кого-небудь прихилитись; нема рідного брата, так шукає названого. От і побратаються да й живуть довіку вкупі, як риба з водою (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 90); — Спасибі тобі, козаче, дай руку, побратаємось! — чоловік простягнув руку.. — Вибачай чоловіче, — одрізав січовик, — хоч мені тебе й жаль, а... Каїнові руки не подам і побратимом не буду (Олекса Стороженко, I, 1957, 338); // Близько зійтися, виявити до кого-небудь братні почуття. Ченці запрошували Копронідоса до себе на чай та на закуску і побратались з ним (Нечуй-Левицький, III, 1956, 380); Тепер вони взагалі один без одного не могли й кроку ступити, так здружились та побратались (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 133); * Образно. Туга знов побраталась зі мною: Бо надії дурні позгасали... (Павло Грабовський, I, 1959, 497).

2. Припинити воєнні дії і обмінятися знаками дружби (про солдатів ворожих армій). [Михайлюк:] Я пробував брататись, розумієш? Не дають. [Щорс:] Добре, я з ними сам побратаюсь... Гавриченко! [Гавриченко:] Єсть! [Щорс:] На село Лишачі. Приготувати населення до виступу нашого полку і братання з німецькими солдатами (Олександр Довженко, I, 1958, 148).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 624.

Ілюстрації

Див. також

Схожі слова https://wiki.kubg.edu.ua/Подружитися

Джерела та література

https://sum.in.ua/s/pobratatysja