Побачити

Побачити, -чу, -чиш, гл. 1) Увидѣть. ЗОЮР. І. 114. Нехай же я сам побачу, де марно загину. Мет. Гаразд, гаразд, пане Саво, ще лучче з тобою: як ми тебе побачимо на воронім коню. Закр. 13. 2) Посмотрѣть, взглянуть. А побачте, діду, що то воно горить. НВолын. у. Встань, мила, встань, господине, за тобою вся худоба гине! «Нехай гине, нехай пропадає, побач, милий, як друга надбає». Чуб. V. 783.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПОБАЧИТИ , чу, чиш, док., перех.

1. Сприйняти зором, спостерегти. Побачила Юнона з неба, Що пан Еней на поромах (Іван Котляревський, I, 1952, 66); До нас говорять [баби], прохають сідати.. Але ми не спиняємось, нам хочеться більше побачити, більше почути (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 239); Ми не встигли побачити процедури спускання брига на воду (Юрій Яновський, II, 1958, 149); // Потрапивши куди-небудь, дістати можливість особисто спостерігати, на власні очі бачити щось. — Ніколи я не побачу того місця, де я зросла (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 72); Не віриться, що знов побачу я село (Володимир Сосюра, I, 1957, 261); // Зустріти кого-небудь особисто. Незабаром знов побачила Оленка Грищенка в Сергія (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 102); Дуже хотілося Катрі побачити Юхима й сьогодні, — як ще ніколи, мабуть (Андрій Головко, II, 1957, 204); // Дочекатися, стати свідком чого-небудь бажаного, давно очікуваного. — Оженися, сину, оженися, мій голубе! Хай хоч на старість доведеться мені тебе в парі побачити... (Панас Мирний, I, 1949, 338); — Дуже хотіла мене мати побачити вчителем, на панському жалуванні, та не дочекалася свого щастя (Михайло Стельмах, II, 1962, 99); // Уявити собі кого-, що-небудь. Не знаю, яким я йому [селянинові] здався, але крізь нього я раптом побачив купу чорних солом'яних стріх, затертих нивами (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 232); — Товариші поранені, визволено Київ! — пролунав високий, чистий голос сестри.. Гучне «ура» підхопило Орлюка, підживило його сили, й він побачив свій Київ — Золоті ворота (Олександр Довженко, I, 1958, 322). Краєм ока побачити див. край 1; Краєчком ока побачити див. краєчок; Лопатки в горосі побачити див. лопатка; Не побачити в вічі кого, чого — зовсім, ніколи не зустріти, не мати кого-, чого-небудь. — У других [квартирантів] на закуску ягоди або що солоденьке-ласеньке, а у нас ніколи його і в вічі не побачиш... (Панас Мирний, I, 1954, 334); Не побачити, як своїх (власних) вух; Побачити, як свої (власні) вуха див. вухо; Побачити на [власні (свої)] очі (власними, своїми очима) — самому спостерегти кого-, що-небудь, стати очевидцем чогось. Вранці вже кожен міг не тільки почути стрілянину, а й побачити з гори на власні очі, як за передніми роз'їздами сунуло військо (Петро Панч, В дорозі, 1959, 201); Мені, може, що й трапиться... Дещо побачу на свої очі... (Марко Вовчок, VI, 1956, 228); [Аецій Панса:] Найкраще так, побачити на очі, тоді ніяким брехням не повіриш (Леся Українка, II, 1951, 356); Хотілося б мені хоч на одну хвилину у своє село.. Все б хотілося побачити своїми очима (Панас Мирний, I, 1954, 76); Побачити світ див. світ; Побачити світу див. світ.

2. Глянувши на кого-, що-небудь, помітити, виявити, відкрити для себе щось. Подивившись якось ненароком на свого товариша, вона стільки внутрішньої муки побачила на його молодому обличчі (Гнат Хоткевич, I, 1966, 39); І допитливо дивиться [Гнат] на Дороша та на Оксена, щоб побачити, яке враження зробила його заява (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 171); // кого, що в кому — чому. Розгадати, розкрити суть, приховані ознаки кого-, чого-небудь. Вкрай здеморалізована біженська маса і товпища втомлених, завошивлених військ 8 появою Врангеля в Криму раптом підняли голови, заіскрились надіями, побачивши в особі енергійного молодого полководця свого єдиного рятівника.. Цей поведе, цей поверне кожному його втрачене! (Олесь Гончар, II, 1959, 205); // Зрозуміти, усвідомити щось, прийти до якого-небудь висновку. Побачив Кіт, що діло препогане (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 108); Тільки тепер я побачив, яке було тяжке та безглузде старе життя в нас по селах (Петро Козланюк, Опов. І. Клена, 1950, 7); // тільки 1 ос. Подумати, зважити, перш ніж починати що-небудь. — Вийдеш? — Побачу! — Настя знялася з місця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 48).

3. що. Особисто зазнати, пережити, відчути що-небудь. З радості стара [Мотря] як оп'яніла. Їй уперше на віку довелося побачити таку повагу до себе від людей (Панас Мирний, I, 1949, 358); Чернишеві хотілося швидше побачити справжню війну, проте він досі ніде її не знаходив (Олесь Гончар, III, 1959, 17); // тільки 2 ос. Упевнитися в правдивості, неминучості того, що стверджується, повідомляється. — Ще дасть [мати] тебе заміж за якогось гайдамаку старого, — ось побачиш (Марко Вовчок, I, 1955, 187); — Не журіться, — потішав її [Соломію] Іван.. — Побачите, що його [Остапа] пустять... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 382); // тільки 1 ос. Уживається із значенням «час, життя покаже». Подякував Максим за пораду. — Побачу ще, як там буде; Коли не дам ради, То тойді [тоді] вже, певне, треба Іти в найми знову... (Тарас Шевченко, II, 1953, 52); — Не буде, Йване, діла!.. — Побачимо! (Андрій Головко, I, 1957, 335); // тільки 2 і 3 ос. Уживається для висловлення погрози. Побачить вона! згадає тоді мене, як чорти витоплять з неї те сало, що придбала в піст (Нечуй-Левицький, II, 1956, 18).

Ілюстрації