Плетінь

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Плетінь, -тня, м. Плетень. Заплітайся, плетінь, заплітайся, завивайся, труба золотая. Мет. 295. 1. Вироб за значенням плести 1. Український одяг — це своєрідна енциклопедія народної творчості. В ньому втілилось народне мистецтво ткацтва, крою,.. плетіння; На Поліссі було розвинуто.. плетіння кошиків з лози, рогожі, кори або соломи.

2. Виріб, який плететься або сплетений. Пальці нервово смикали дрібні шкурати, наче вив'язуючи з них складне шмуклерське плетіння; Баба дрімала в кріслі над початим плетінням.

3. Що-небудь сплетене, переплетене. Чорним плетінням заліза вимальовується місточок.

4. Кріплення, на якому тримається сидіння стільця. Кінці плетіння стирчать в них [стільцях] під сподом.

Словник синонімів

  • СПЛІТАТИ, аю, аєш, недок., СПЛЕСТИ, сплету, сплетеш, док., перех.

1. Виготовляти що-небудь способом плетіння. Вона дика, боязка й чудна. Вінки собі з квіток сплітає, квітчається (Степан Васильченко, I, 1959, 133); З конячого волосу сплітав [табунник] найтоншу волосінь і.. ловив рибу... (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 145); — Ось іди подивися, який я вінок сплела! (Панас Мирний, I, 1954, 253); Заходився вирізувати з куща тоненькі хвойдини — хотів возика плести. Довго я мудрував, поки таки сплів його так-сяк (Борис Грінченко, I, 1963, 295); А що коли б сплести сітку і запустити її в глиб дніпрову? (Олесь Донченко, V, 1957, 12); А ми вовни знайдем, Рукавиці сплетем (Михайло Стельмах, V, 1963, 344); * Образно. Дід плентав помаленьку, а сумні думки сплітали навперейми страшні візерунки (Любов Яновська, I, 1959, 316). Сплітати (сплести) сильце (сільце) на кого — користуючись чиєюсь необачністю, залучати кого-небудь до чогось, заманювати кудись. [Нартал:] Ти знов на мене сплів сильце: ти навернув мене у християнство (Леся Українка, II, 1951, 431); Сплітати (сплести) сіті (сітку), навколо кого і без додатка; Сплітати (сплести) павутиння над ким — чим — інтригуючи проти кого-небудь, намагатися скомпрометувати. Він почав знову сітку сплітати, тілько тепер не малу й тонку, — тепер він розкинув її геть, розпросторив на всі боки. Він подумав: гаразд би було секретаря піймати (Панас Мирний, I, 1954, 160); Науковий подвиг Улугбека був не до смаку фанатично настроєним прихильникам ісламу, які сплітали сіті змов навколо великого вченого (Знання та праця, 3, 1972, 9); Кисельов, замислившись, вмить сплітає павутиння над головами верхівнянських панів (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 54).

2. З'єднувати плетінням. Пальцями старий сотник Настусині коси, Мов дві гадини великі, Докупи сплітає (Тарас Шевченко, II, 1963, 188); Я сумно слухала товаришки розповідь І безуважно торочки сплітала На обрусі (Леся Українка, I, 1951, 106); На одній з вулиць Переяслава-Хмельницького ще й досі стоять дві акації, стволи яких колись сплів Шевченко (Михайло Чабанівський, Шляхами.., 1961, 8); Сплести косу; * Образно. Вони сплітали своє існування з моїм в химерну сітку, намагались налити мої вуха та моє серце тим, чим самі були повні... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 223); Розповідав про своє життя Недокус, мов сплітав мою душу зі своєю незримими нитками (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 138); // Переплітаючи, з'єднувати, зчіплювати (пальці, руки і т. ін.). Ми сплітаєм руки, Біжимо на луки (Максим Рильський, Урожай, 1950, 52); Пропливає в одсвіті молодого місяця постать косаря. А їй здається, що це повз неї проходить її доля.. Але не наважилась навіть словом спинити її, тільки руки на серці сплела (Михайло Стельмах, I, 1962, 324); Стара присіла на краєчок стільця, сплела пошерхлі, зморщені пальці (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 137); — Тиха.. заводь, — іронічно кидає Мамайчук, що, сплівши ноги, стоїть біля машини (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 335); // Переплітати, сплутувати (про гілля, віти, крони і т. ін.). Знов чорнолісся сплітає свої гілки вгорі й на землі (Михайло Стельмах, I, 1962, 339); Товсті осокори за узорчастою огорожею високо в небі сплітали своє верховіття (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 4); Дуби сплели кошлаті віти, Шумлять в задумі ясени (Любомир Дмитерко, Київські кручі, 1962, 118); // перен. Тісно пов'язувати, поєднувати. — Я дрожав [дрижав] і плакав, слухаючи тих повістей, і моя дитиняча уява сплітала мимоволі стать вуйка з усіми [усіма] найстрашнішими.. потворами (Іван Франко, I, 1955, 345); Мене чарує слова простота, що ясно, мітко к серцю промовляє, що казкою і бачить і навчає, минуле із майбутнім враз спліта (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 139); Долю молодих радянських інтелігентів Ніни Думи, Галини Величай письменник [О. Копиленко] міцно сплів з життям передових трударів колгоспу (Літературна газета, 11.III 1959, 2); // перен. Схрещувати, переплітати. Знали ми, що на граніті, Край петербурзької води, Сплели, як золотисті ниті, Шевченко з Пушкіним сліди (Максим Рильський, II, 1960, 235).

3. розм. Говорити, описувати те, чого немає й не було; створювати в уяві; вигадувати. Цар упився — вже в світлиці Він сплітає небилиці (Леонід Первомайський, Казка.., 1958, 38); Мотря.. стиха шепче: «Господи! і вродиться ж така дитина на світ ... отаке на матір сплести?!» (Панас Мирний, II, 1954, 289); [Хома:] Пани під час сплетуть такеє, Що й грамотніший не розв'яже (Марко Кропивницький, V, 1959, 230); Олена гарячково ловила, зв'язувала в один ланцюг поодинокі слова, інтонації голосу, вирази поглядів Василюшки, щоб сплести хоч би якусь підставу для Марининої підозри, але марно.. Василюшка був завжди з нею бездоганно коректний (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 205).

  • ПЛЕТІНКА

1. Плетена сумка для продуктів, дрібних речей тощо; кошик. [Анзорге (плете кошика) :] По цілих роках не маю роботи. Ото ці плетінки тільки й на світі держать (Л. Укр., IV, 1954, 218); Схопила [Дарина] плетінку з їжею і вибігла з кімнати (Собко, Срібний корабель, 1961, 251).

2. Обплетений лозою, дротом і т. ін. глиняний або скляний посуд. З лютим криком кидались монголи від хати до хати.., розбиваючи діжки і плетінки, розвалюючи печі (Фр., VI, 1951, 94).

3. Оздоба з переплетених певним способом пасом шкіри, стрічок і т. ін. На одязі, пошитому з товстих і важких вовняних матеріалів, прикраси виступають площинами у вигляді аплікацій.., плетінок, китиць (Нар. тв. та етн., 2, 1963, 14).

4. Різноманітний за формою та розміром виріб з переплетених лозин, пасом шкіри, лика і т. ін., що використовується як тара. Ілля.. вніс цибик .. чаю, запакований у бамбукову плетінку (Багмут, Щасл. день.., 1959, 270).

5. Вид плетіння (у 1 знач.); плетення. Пряма плетінка. Такий узор утворюють набиранням петель на крючок через вертикальні палички не підряд, а через одну (В'язання.., 1957, 101).

  • ПЛЕТЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до плести 1 і плестися 3. Одного гарного весняного ранку входить до мене.. хлопчик.. у якімось спортивнім, не шитім, а плетенім із синьої волічки убранню (Фр., IV, 1950, 456); Місяць.. освітлював плетені з хмизу тини (Грим., Кавалер.., 1955, 228); Де хата не метена, там дівка не плетена (Номис, 1864, № 10796); // плетено, безос. присудк. сл. А в тому саду Чисто метено Ще й хрещатим барвіночком Дрібно плетено (Укр.. лір. пісні, 1958, 82).

2. у знач. прикм. Виготовлений виттям, плетінням. Тоненький стан стягав червоний плетений пояс (Гр., II, 1963, 330); Санчата в сінцях, плетена колиска - П'ятьох синів забава і спочин (Мал., Звенигора, 1959, 18).

Ілюстрації

Плетінь5.jpg Плетінь1.jpg Плетінь6.jpg

Матеріали та предмети

Плетінь - це господарсько-побутові та художні вироби з різноманітної еластичної сировини. В Україні має багаті й давні традиції, особливо на Поліссі. Як сировину для плетіння використовували лозу, кору певних дерев, насамперед молодої липи (лико) та берези (береста, луб), верболоз, хвойну та дубову скіпку, коріння ялини, сосни тощо. Із дранки — тонких фанероподібних дощечок, які відщеплювали від товстих колод, ретельно обстругували і розпарювали у печі, гнули короби для сівби - сіяники. З вужчих і тонших смужок дранки, дуба, лика плели різноманітні кошелі та кошики. Останні часто робили із лози з корою (так зване сіре плетіння). Способом плетіння виконували стіни клунь, хлівів та кошар, живоплоти тощо. З лози та інших матеріалів плели рибальське знаряддя.

У другій половині XIX ст. лозоплетіння на Поліссі набуло широкого розвою. Крім зазначених речей, почали виготовляти дорожні корзини та козуби (своєрідні валізи), легкі дачні меблі, дитячі коляски, іграшки тощо. Кора при цьому звичайно знімалася (біле плетіння). Залежно від конкретних виробів лозини використовували круглі або стругані чи розщеплені уздовж, у природному або пофарбованому вигляді. Почуття міри у доборі кольорової гами (переважали білий, рожевий, зелений кольори, іноді жовтий та фіолетовий) свідчило про певну витонченість смаку ремісників.

Медіа

Джерела та література

  • Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.

Том 3, ст. 194.

  • Народна творчість та етнографія, 5, 1965, 32
  • Матеріали з етнографії.., II, 1956, 50
  • Степан Тудор, Вибр., 1949, 266
  • Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 115
  • Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 98
  • Михайло Коцюбинський, II, 1955, 411

Зовнішні посилання