Писати

Писа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Писать. Дрібні листи пишеш. Чуб. V. 49. 2) Писать (литературное произведете). Так, видно, думав і Квітка, пишучи дальшу повість: «Конотопська відьма». К. Гр. Кв. XXXIV. 3) Записывать кому что по духовному завѣщанію, оставлять по духовному завѣщанію. Сусідам пишу грубі коралі. Грин. III. 285. 4. Разрисовывать. Шух. І. 263. Там писанки пишуть, крашанки красять. О. 1861. X. 50. 5) Украшать орнаментами (при помощи рѣзьбы, вышиванья и пр.). Шух. І. 315, 252. 6) — рядки. Маркеромъ проводить борозды (на плантаціяхъ). Як пописав рядки, тоді й сіє. Нѣжин. у.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

/ Займатися писанням. От вона й увійшла в горницю, а горниця довга, та все столи, усе столи, а за столами паничі сидять та все пишуть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 284); Всяк живе, працює, дише — Дяк читає, писар пише (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 94); * У порівняннях. — Та нічого... нехай... — прожебоніла Юзя і, почервонівши до болю, схилилась, немов пишучи (Леся Українка, III, 1952, 653); // Відтворювати такі знаки за допомогою спеціального приладдя. Писати крейдою; Писати олівцем; * Образно. Червонобоким яблуком округлим Скотився день, доспілий і тяжкий, І ніч повільним помахом руки Широкі тіні чорним пише вуглем (Максим Рильський, I, 1960, 258); // Передавати за допомогою таких знаків слова, текст і т. ін. Сапфо щось пише на восковій табличці (Леся Українка, III, 1952, 722); // Дотримуватися певного написання. Либонь цар повелів: белетристику пропускати без запинки, аби вона була писана общеруською орфографією (Панас Мирний, V, 1955, 379); // Володіти письмом якої-небудь мови; уміти відтворювати систему письмових знаків цієї мови. Незвичайно здатна дитина навчилась у сільській школі читати й писати по-українському, по-польському і по-німецькому (Михайло Коцюбинський, III, 1957, 27); — Ви побачили б його [І. Мічуріна] переписку.. Іноді читаєш — голова обертом іде. Наука, та ще яка наука! .. І всі йому пишуть російською мовою (Олександр Довженко, I, 1958, 448); // Робити записи музики спеціальними знаками. Писати нотні знаки; * Образно. Співала скрипка радощі, скорботи.. Вдивлявся хлопець в даль, що за борами, туди, де блискавка йому писала ноти, з яких він грав (Микола Нагнибіда, Гірські вершини, 1960, 22); // перен. Бити кого-небудь. Кричить [ісправник], біга, мов несамовитий. Яременка в пику пише (Тарас Шевченко, I, 1963, 305); — Ні, ні, не знає ще фон-барон Оленчука, — заговорив, ніби сам до себе. — Думає, мабуть, що Оленчукова спина — це йому грифельна дошка... увесь вік щоб по ній шомполами писати... (Олесь Гончар, II, 1959, 412); // Дотримуватися на письмі певних орфографічних правил, певного написання. Тут треба писати м'який знак. А Рома який молодець! Пише без помилок (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 408). Власною рукою писати (підписатися і т. ін.) див. власний; Пішло писати — не можна втриматися. — Побалакаєш, вип'єш по чарці, потім — по другій, а далі пішло писати — і образ божий загубиш... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 451). 2. перех., про кого — що, також із спол. що. Повідомляти про що-небудь письмово або у пресі. Прибіг гінець з письмом к Латину, Нерадісну привіз новину, Князь Турн йому війну писав (Іван Котляревський, I, 1952, 183); — Яка розумна! Хіба це панові нічого більш і писати, як про твого чоловіка, га? (Марко Вовчок, I, 1955, 30); — Ви даєте мені слово, що.. не писатимете про те, що побачите й почуєте тут (Юрій Смолич, I, 1958, 60); // у що, на що, перех. і без додатка, кому, до кого. Звертатися до кого-небудь письмово, надсилати комусь листа. Щось мене забули Шраг і Шрамченко, я до них писав.., а вони не одповідають (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 335); Думала про нього і вдень, і вночі, ревниво ховала від рідних його похапливі листівки і майже щодня писала йому у Полтаву, в медичне училище, довжелезні листи (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1964, 21). 3. перех. і без додатка. Складати і записувати який-небудь текст. Колись то ще, во время оно, Помпілій Нума, римський цар, Тихенький, кроткий государ, Втомившись пишучи закони, Пішов любенько погулять І одпочить (Тарас Шевченко, II, 1953, 335); — Якось помиримось, — перебивав її Терентій, — ти гроші візьмеш під заставу чи папірець писати? (Михайло Стельмах, I, 1962, 310); Я був весь в полоні любові до чудесного Далекого Сходу і сценарій писав з великим натхненням (Олександр Довженко, I, 1958, 26). 4. перех. і неперех. Займатися літературною діяльністю, бути письменником. Леся писала тому, що вона не могла не писати, не могла не сказати своєму народові те, що рвалося з її душі (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 505); Вітя.. пише вірші й оповідання, і весь клас покладав на нього великі надії (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 75); // до чого. Вміщувати свої твори в якому-небудь періодичному виданні. Леночка іноді писала до нашої газети. Ми в редакції любили одержувати її акуратні карлючки на папері (Юрій Яновський, II, 1954, 9); Зібравши великі матеріали про мертві ставки на Поділлі, він сьогодні пізнього вечора сів писати до центральної газети (Михайло Стельмах, II, 1962, 280); // Певним чином будувати письмову розповідь або використовувати який-небудь мовний стиль, якісь особливості мови. Задля мене вірші, коли що й зробили дотепного, то тільки те, що навчили писати гладенькою, дзвінкою прозою (Панас Мирний, V, 1955, 377); Павло спалахнув. — Навряд чи зумію [переказати листа]. Тут він пише таким спеціальним жаргоном (Андрій Головко, II, 1957, 481). 5. перех. і без додатка, з кого — чого. Створювати твір живопису. Вона обертається раптом до мене, занадто поспішно якось.. — Ви ж не збираєтесь писати завтра з мене етюд!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 438); Тепер він увесь час і сили віддавав автопортретам: писав себе і в мундирі, і в сюртуку і в білому, і в чорному кашкетах (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 483); Писав його Лісняк з фотографії, бо Ничипір відмовився позувати: — Нема часу мені сидіти тут, Іване, жнива... (Микола Зарудний, На.. світі, 1967, 326); // у сполуч. із сл. писанка. Розписувати, прикрашати малюнками, візерунками. Забралися [зовиці] собі у противну хату та писанки оправляють, що цілий піст писали (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 227); Люба мамочко! ..Ми з Уксусом писали писанки і тим справили певний ефект серед товариства (Леся Українка, V, 1956, 236); * Образно. Зірки, по-весняному граючись, миготять і сріблом пишуть небо (Іван Ле, Вибр., 1939, 17); // у сполуч. із сл. ворота. Мазати дьогтем, щоб знеславити дівчину. — Ось ми приборкаємо їх та й тих провинників, що чесним людям пишуть ворота, не забудемо (Нечуй-Левицький, III, 1956, 351). 6. перех. і без додатка, заст. Давати кому-небудь ім'я, рідше прізвище, занотовуючи його в документі. — Хіба байстрюк? — Без прізвища. — Запиши, Миколо, У реєстер. Нехай буде... Нехай буде Голий, Так і пиши! — Ні, погано! — Ну, хіба Бідою! — І це не так. — Стривай лишень, Пиши Галайдою (Тарас Шевченко, I, 1963, 111); // у що. Зараховувати до якоїсь соціальної групи, угруповання, закладу і т. ін., роблячи відповідний запис. Писати в армію.

Пиши [все] пропало — що-небудь зовсім, безповоротно втрачено, не вдалося і т. ін. Он уже в скількох забрано коні... І не знати хто, — хоч би відав чоловік, де шукати. А то як украли, то вже й пиши — пропало (Борис Грінченко, II, 1963, 247); [Старшина:] За Олексу спечемо рака, бо його не приймуть: він докаже, що вільготний. А тільки він вигра цю справу, тоді пиши все пропало (Карпенко-Карий, I, 1960, 59).

"Словопедія"

ПИСАТИ (букви) виводити, виписувати; (невміло) дряпати <як курка липою>, базґрати; (список) укладати; (до реєстру) записувати, заносити; (фахово) бути літератором, (час до часу) пописувати; (портрет) малювати.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ПИСА́ТИ, пишу́, пи́шеш, недок.

1. перех. і без додатка. Зображувати рукою на папері або іншому матеріалі графічні знаки (літери, цифри і т. ін.). Я ще служив тоді у колегії і вчивсь склади писати, бо був ще хлоп’я по дев’ятнадцятому году (Кв.-Осн., II, 1956, 179); А писав [Йосип] — куди краще від самого дяка.., папір наче калачиками устеле, — літери рівні, круглі (Мирний, IV, 1955, 35); * Образно. Бідочук був ранений. У тій безтолковій стрілянині якась дурна куля зачепила його, — і от писав він тепер кривавий слід за собов [собою] (Хотк., II, 1966, 290); * У порівн. Висока, рівна, горда, вона не йде полем, а пише (Чорн., Визвол. земля, 1950, 175); // Займатися писанням. От вона й увійшла в горницю, а горниця довга, та все столи, усе столи, а за столами паничі сидять та все пишуть (Кв.-Осн., II, 1956, 284); Всяк живе, працює, дише — Дяк читає, писар пише (Перв., Райдуга.., 1960, 94); * У порівн. — Та нічого… нехай... — прожебоніла Юзя і, почервонівши до болю, схилилась, немов пишучи (Л. Укр., III, 1952, 653); // Відтворювати такі знаки за допомогою спеціального приладдя. Писати крейдою; Писати олівцем; * Образно. Червонобоким яблуком округлим Скотився день, доспілий і тяжкий, І ніч повільним помахом руки Широкі тіні чорним пише вуглем (Рильський, І, 1960, 258); // Передавати за допомогою таких знаків слова, текст і т. ін. Сапфо щось пише на восковій табличці (Л. Укр., III, 1952, 722); // Дотримуватися певного написання. Либонь цар повелів: белетристику пропускати без запинки, аби вона була писана общеруською орфографією (Мирний, V, 1955, 379); // Володіти письмом якої-небудь мови; уміти відтворювати систему письмових знаків цієї мови. Незвичайно здатна дитина навчилась у сільській школі читати й писати по-українському, по-польському і по-німецькому (Коцюб., III, 1957, 27); — Ви побачили б його [І. Мічуріна] переписку.. Іноді читаєш — голова обертом іде. Наука, та ще яка наука!.. І всі йому пишуть російською мовою (Довж., І, 1958, 448); // Робити записи музики спеціальними знаками. Писати нотні знаки; * Образно. Співала скрипка радощі, скорботи.. Вдивлявся хлопець в даль, що за борами, туди, де блискавка йому писала ноти, з яких він грав (Нагн., Гірські вершини, 1960, 22); // перен. Бити кого-небудь. Кричить [ісправник], біга, мов несамовитий. Яременка в пику пише (Шевч., І, 1963, 305); — Ні, ні, не знає ще фон-барон Оленчука, — заговорив, ніби сам до себе. — Думає, мабуть, що Оленчукова спина — це йому грифельна дошка… увесь вік щоб по ній шомполами писати… (Гончар, II, 1959, 412); // Дотримуватися на письмі певних орфографічних правил, певного написання. Тут треба писати м’який знак. А Рома який молодець! Пише без помилок (Коцюб., ІІІ, 1956, 408).

Вла́сною руко́ю писа́ти (підписа́тися і т. ін.) див. вла́сний; Пішло́ писа́ти — не можна втриматися. — Побалакаєш, вип’єш по чарці, потім — по другій, а далі пішло писати — і образ божий загубиш… (Коцюб., І, 1955, 451).

2. перех., про кого — що, також із спол. що. Повідомляти про що-небудь письмово або у пресі. Прибіг гінець з письмом к Латину, Нерадісну привіз новину, Князь Турн йому війну писав (Котл., І, 1952, 183); — Яка розумна! Хіба це панові нічого більш і писати, як про твого чоловіка, га? (Вовчок, І, 1955, 30); — Ви даєте мені слово, що.. не писатимете про те, що побачите й почуєте тут (Смолич, І, 1958, 60); // у що, на що, перех. і без додатка, кому, до кого. Звертатися до кого-небудь письмово, надсилати комусь листа. Щось мене забули Шраг і Шрамченко, я до них писав.., а вони не одповідають (Коцюб., III, 1956, 335); Думала про нього і вдень, і вночі, ревниво ховала від рідних його похапливі листівки і майже щодня писала йому у Полтаву, в медичне училище, довжелезні листи (Дім., І будуть люди, 1964, 21).

3. перех. і без додатка. Складати і записувати який-небудь текст. Колись то ще, во время оно, Помпілій Нума, римський цар, Тихенький, кроткий государ, Втомившись пишучи закони, Пішов любенько погулять І одпочить (Шевч., II, 1953, 335); — Якось помиримось, — перебиває її Терентій, — ти гроші візьмеш під заставу чи папірець писати? (Стельмах, І, 1962, 310); Я був весь в полоні любові до чудесного Далекого Сходу і сценарій писав з великим натхненням (Довж., І, 1958, 26).

4. перех. і неперех. Займатися літературною діяльністю, бути письменником. Леся писала тому, що вона не могла не писати, не могла не сказати своєму народові те, що рвалося з її душі (Крим., Вибр., 1965, 505); Вітя.. пише вірші й оповідання, і весь клас покладає на нього великі надії (Ів., Вел. очі, 1956, 75); // до чого. Вміщувати свої твори в якому-небудь періодичному виданні. Леночка іноді писала до нашої газети. Ми в редакції любили одержувати її акуратні карлючки на папері (Ю. Янов., II, 1954, 9); Зібравши великі матеріали про мертві ставки на Поділлі, він сьогодні пізнього вечора сів писати до центральної газети (Стельмах, II, 1962, 280); // Певним чином будувати письмову розповідь або використовувати який-небудь мовний стиль, якісь особливості мови. Задля мене вірші, коли що й зробили дотепного, то тільки те, що навчили писати гладенькою, дзвінкою прозою (Мирний, V, 1955, 377); Павло спалахнув. — Навряд чи зумію [переказати листа]. Тут він пише таким спеціальним жаргоном (Головко, II, 1957, 481).

5. перех. і без додатка, з кого — чого. Створювати твір живопису. Вона обертається раптом до мене, занадто поспішно якось.. — Ви ж не збираєтесь писати завтра з мене етюд!.. (Коцюб., II, 1955, 438); Тепер він увесь час і сили віддавав автопортретам: писав себе і в мундирі, і в сюртуку і в білому, і в чорному кашкетах (Тулуб, В степу.., 1964, 483); Писав його Лісняк з фотографії, бо Ничипір відмовився позувати: — Нема часу мені сидіти тут, Іване, жнива… (Зар., На.. світі, 1967, 326); // у сполуч. із сл. пи́санка. Розписувати, прикрашати малюнками, візерунками. Забралися [зовиці] собі у противну хату та писанки оправляють, що цілий піст писали (Кв.-Осн., II, 1956, 227); Люба мамочко!..Ми з Уксусом писали писанки і тим справили певний ефект серед товариства (Л. Укр., V, 1956, 236); * Образно. Зірки, по-весняному граючись, миготять і сріблом пишуть небо (Ле, Вибр., 1939, 17); // у сполуч. із сл. воро́та. Мазати дьогтем, щоб знеславити дівчину. — Ось ми приборкаємо їх та й тих провинників, що чесним людям пишуть ворота, не забудемо (Н.-Лев., III, 1956, 351).

6. перех. і без додатка, заст. Давати кому-небудь ім’я, рідше прізвище, занотовуючи його в документі. — Хіба байстрюк? — Без прізвища. — Запиши, Миколо, У реєстер. Нехай буде… Нехай буде Голий, Так і пиши! — Ні, погано! — Ну, хіба Бідою! — І це не так. — Стривай лишень, Пиши Галайдою (Шевч., І, 1963, 111); // у що. Зараховувати до якоїсь соціальної групи, угруповання, закладу і т. ін., роблячи відповідний запис. Писати в армію.

Пиши́ [все] пропа́ло — що-небудь зовсім, безповоротно втрачено, не вдалося і т. ін. Он уже в скількох забрано коні… І не знати хто, — хоч би відав чоловік, де шукати. А то як украли, то вже й пиши — пропало (Гр., II, 1963, 247); [Старшина:] За Олексу спечемо рака, бо його не приймуть: він докаже, що вільготний. А тільки він вигра цю справу, тоді пиши все пропало (К.-Карий, І, 1960, 59).

Писати, шу́, шеш, гл.

1) Писать. Дрібні листи пишеш. Чуб. V. 49.

2) Писать (литературное произведение). Так, видно, думав і Квітка, пишучи дальшу повість: «Конотопська відьма». К. Гр. Кв. XXXIV.

3) Записывать кому что по духовному завѣщанію, оставлять по духовному завѣщанію. Сусідам пишу грубі коралі. Грин. III. 285.

4) Разрисовывать. Шух. І. 263. Там писанки пишуть, крашанки красять. О. 1861. X. 50.

5) Украшать орнаментами (при помощи рѣзьбы, вышиванья и пр.). Шух. І. 315, 252.

6) — рядки. Маркеромъ проводить борозды (на плантаціяхъ). Як пописав рядки, тоді й сіє. Нѣжин.

Український тлумачний словник

писати пишу́, пи́шеш, недок. 1) перех. і без додатка. Зображувати рукою на папері або іншому матеріалі графічні знаки (літери, цифри і т. ін.). || Займатися писанням. || Відтворювати такі знаки за допомогою спеціального приладдя. Писати крейдою. Писати олівцем. || Передавати за допомогою таких знаків слова, текст і т. ін. || Дотримуватися певного написання. || Володіти письмом якої-небудь мови; уміти відтворювати систему письмових знаків цієї мови. || Робити записи музики спеціальними знаками. Писати нотні знаки. || перен. Бити кого-небудь. || Дотримуватися на письмі певних орфографічних правил, певного написання. 2) перех., про кого – що, також із спол. що. Повідомляти про що-небудь письмово або у пресі. || у що, на що, перех. і без додатка, кому, до кого. Звертатися до кого-небудь письмово, надсилати комусь листа. 3) перех. і без додатка. Складати і записувати який-небудь текст. 4) перех. і неперех. Займатися літературною діяльністю, бути письменником. || до чого. Вміщувати свої твори в якому-небудь періодичному виданні. || Певним чином будувати письмову розповідь або використовувати який-небудь мовний стиль, якісь особливості мови. 5) перех. і без додатка, з кого – чого. Створювати твір живопису. || у сполуч. зі сл. писанка. Розписувати, прикрашати малюнками, візерунками. || у сполуч. зі сл. ворота. Мазати дьогтем, щоби знеславити дівчину. 6) перех. і без додатка, заст. Давати кому-небудь ім'я, рідше прізвище, занотовуючи його в документі. || у що. Зараховувати до якоїсь соціальної групи, угруповання, закладу і т. ін., роблячи відповідний запис. Писати в армію.

Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

писати ПИ|САТИ (601), ШОУ, ШЕТЬ гл. 1.Писать, записывать, переписывать: почахъ же писати. [евангелие] м(с)ца. октѧ(б). к͠а. на памѧ(т) илариона. ЕвОстр 1056–1057, 294г (зап.); чьгьле крива˫а главо пиши право. ГБ XI, 104 об. (зап.); писахъ на борисовъ д҃нь. Мин XI–XII (авг.), 64 (зап.); рѹкама книгы пиша. и свои трѹдъ. рѹ||кодѣльныи вънос˫а ѹченикомъ. (κινῶν) ЖФСт к. XII, 82–83; ˫ако писати и въсписати елишьды бѹдеть потрѣба. отъ калхидоньскааго еп(с)па въ имѧ вьсѣхъ еп(с)пъ посълани˫а. (γροφεσϑαι) КЕ XII, 143а; а се писалъ манеил‹ъ›. Надп (В.) № 119, XII; пиши скоро. Триодь XII–XIII, 166 об. (зап.); ѿ лицѧ всѣхъ еп(с)пъ писати и подъписовати. КР 1284, 127в; невѣжѧ писа недума каза а хто се цита. ГрБ № 46, 10–30 XIV; початы быша книгы си писати м(с)ца но˫а(б) а кончашасѧ м(с)ца авгу(с). Ев 1324, 119 об. (зап.); лихо и перо. неволно имъ писати. рабу многогрѣшному. леѡниду ѡфонасовичю. Ев 1355, 97 об. (зап.); а писалъ грамоту писарь пана старостынъ дь˫акъ изъ болестрашичь именемь дь˫ачковичь. Гр 1359 (ю.р.); а писалъ чернила пыта˫а. Мин 1365 (июль), 1 (зап.); покѹшати писати новымъ черниломъ. ОктИзб 1372–1373, 70 об. (зап.); многа же. чюдеса створи б҃ъ… ѥже аще по ѥдиному начали быхо||мъ писати велик(о) бы бремѧ книгъ. ЧтБГ к. XI сп. XIV2, 111в–г; і҃съ же низу поклѡньсѧ. перстомь писаше на земли. (ἔγραφεν) МПр XIV2, 41 об.; тверда ль рука добро ль ѥю писать хороше ль писм˫а. УМон XII/XIII, 53 (зап. XIV2); Началъ ѥсмъ писати книги си˫а. гл҃емыи Лѣтописець. ЛЛ 1377, 172 об. (1377); онъ тростию писаше. Пр 1383, 91б; а писалъ. писарь. малохѣи. королевымь приказомъ. Гр 1389 (ю.р.); бѧше ѹ него и писаньѥ доброѥ. писаше ѹбо рукама и тружашесѧ. ПНЧ к. XIV, 145а; писале василѣ(и). Надп (Р.) № 50, XIV; повелѣ писцю своемѹ федорцю. писать грамоты. ЛИ ок. 1425, 299 (1287);

| образн.: Мѹжа лѹкава пиши клѧтвы по водѣ. Мен н. XV, 183;

прич. в роли с.: се же прочетъ старець за перва˫а ѹбо помышлѧше кто ѥсть писавыи. СбЧуд к. XIV (1), 67б; аще сами не видѣсте и(х) но ѿ писавши(х) слышасте. (τῶν ἱστορησοντων) ЖВИ XIV–XV, 36в;

|| делать перепись: i по||чаша ѣздити оканьнии [татары] по Ꙋлицамъ. пишюче домы хр(с)ть˫аньскы˫а. ЛН ок. 1330, 137–138 (1259);

|| составлять какойл. документ: Се ˫азъ грѣшныи худыи. рабъ б҃ии дмитрии иванови(ч) пишю грамоту дш҃вную. Гр 1389 (2, моск.); се азъ. рабъ б҃жии. мосии. пишю рукописаниѥ. при своѥмъ. животѣ. ГрБ № 519/520, XIV/XV; пишю грамотѹ послѣднемѹ родѹ своѥмѹ. да никтоже ѿлѹченъ бѹди домѹ ст҃ѣи б҃ци. и ст҃го феѡдоси˫а. ПКП 1406, 132г;

|| завещать: п(с)пъ еретикомъ или ѥлиномъ. наслѣдиѥ пиша да бѹдеть проклѧтъ. КР 1284, 126б; кому будеть писалъ наслѣдити имѣнье. да наслѣди(т) е. ЛИ ок. 1425, 14 об. (912).

2. Обращаться к комул. письменно: ап(о)лъ. къ коренфиомъ пишѧ рече. (γροφων) Изб 1076, 122; сего ра(д) пишю бл҃гословию твоему. iскати вины се˫а прилѣжно. (γροφω) КР 1284, 336в; Си˫а ст҃ыи григории еп(с)пъ нанзианьскыи. пишеть къ нектарью еп(с)пѹ костѧньтинѧ гра(д). (γροφει) Там же, 388б; Костѧнтинъ ц(с)рь и ини ц(с)рве писахѹ к немѹ акы къ оц҃ю и молѧхѹсѧ противѹвъсписаньѥ ѿ него приимати. (ἔγγραφον) ГА XIV1, 221а; ˫ако же пише(т) к коринфие(м) паве(л). ГБ к. XIV, 98г.

3. Сообщать, излагать чтол. письменно: се бо испьрва писавъшю ми о житиѥ. [так!] и о погѹблении и о чюдесьхъ ст҃ою и бл҃женою стра(с)трьпьцю. бориса. и глѣба. ЖФП XII, 26а; се же все достоить имъ с послѹхы испытатi и сѹдь˫амъ. ˫ако же писахомъ. ЗС 1285–1291, 342б; почитавше пр҃ркы писавша˫а ѡ х(с)ѣ. КТур XII сп. XIV2, 233 об.; [о мудрости] мною ц(с)ри цр(с)твують. и силнии пишють правду. МПр XIV2, 9 об.; азъ худыи грѣшныи. недостоиныи начинаю писати житье великого кнѧзѧ Ѡлександра. с҃на ˫Арославлѧ. внука Всеволожа. ЛЛ 1377, 168 (1263); нужа бо есть то всегда писати и въздвизати твою волю. (γροφειν) ФСт XIV/XV, 107б; мне хотѧщю. начати писати чюдо ст҃аго николы. сътворшеесѧ тогда при мо||еи хѹдости въ ц(с)рѣградѣ. СбТр XIV/XV, 191–192; пише(т) же и възлюбленыи его ѹч҃нкъ иѡанъ еу(г)листъ и бо(г)словець. въ своемь посланьи сиць. (γροφει) ЖВИ XIV–XV, 49в; многа же и ина исправлени˫а того || бл҃жнаго и ст҃го мꙊжа повѣдаю(т). ѡ нихже нѣ(с) времѧ писати. ПКП 1406, 112б–в; рожьшю же сѧ г(с)у нашему iс(с)у х(с)у с҃ну б҃ию. ѿ прч(с)ты˫а вл(д)чица наше˫а б҃иа б҃ца и приснод҃вы˫а м҃рь˫а. но ˫ако же б҃ословець пишеть иже не ѿ крови ни ѿ похоти плотьскы. Пал 1406, 53г;

|| безл. О Священном Писании и Священном Предании: и се же чюдьнѣѥ ˫ако же пишеть въ отьчьскыихъ кънигахъ. слабѹ быти послѣдьнюмѹ родѹ. ЖФП XII, 26в; и во исходѣ пише(т). ˫ако огнь видѣ моиси в купинѣ. (γέγραπται) ГБ к. XIV, 27а; пишеть в бытьи. ˫ако изгн(а)нѣ рабѣ агари с дѣтище(м) сарою. блудѧше по пустыни. (γέγραπται) Там же, 36а.

4. Рисовать, изображать; расписывать чтол.: тъгда творѧахѹ б‹ог›ы наричающе. и вапы пишюще. испьрва. и въображающе тъгда ѿ нихъ. (διαγροφοντες) КЕ XII, 249б; Томь (ж) лѣ(т). коньцаша цр҃квь пишюще ст҃го бл҃говѣщени˫а. ЛН XIII2, 49 об. (1189); Образовъ ст҃хъ въ црква(х) iхъ не пишють. токмо едино(г) распѧть˫а. КР 1284, 270г; то же КВ к. XIV, 205в–г; Никтоже да не пишеть на земли кр(с)та и на ледѹ ѥгда водѹ кр(с)тѧть. да не ѹкарѧѥмо бѹдѣть побѣдноѥ ѡрѹжьѥ наше. КН 1285–1291, 462в; и всегда выгонѧ гуси пре(д) врата писаше перстомь на пѣсцѣ. взира˫а на образъ б҃ослова. ПрЮр XIV2, 35г; и далъ икону писати мѣстную цареву писцю. Там же, 36б; Никтѡже да не пишеть на землi кр(с)та. и на леду. ѥгда воду кр(с)тѧть. МПр XIV2, 346; Почата бы(с) писати цр҃кы в Володимери Золотоверха˫а. а конча||на августа въ •л҃• ЛЛ 1377, 117–118 (1161); ˫ако паче иконьнии писци. ѥгда хотѧ(т) красну икону писати преизлиха. ину доброту ѿ ино˫а взимаю(т). (γροψαι) ГБ к. XIV, 179а; поча(л) же бѧше писатi ю и списа всѣ три олтарѣ. ЛИ ок. 1425, 305 (1289).

Орфоепічний словник української мови

писати [пиеса/тие] пиешу/, пи/шеиш; нак. пиеши/, пиеш'і/т'

Орфографічний словник української мови

писа́ти дієслово недоконаного виду

Словник синонімів української мови

писати 1) (графічно передавати на чомусь слова, текст тощо); креслити, накреслювати, накреслити (перев. друкованими літерами); виписувати, виписати (старанно); виводити, вивести (перев. зі сл. "літери", "знаки" — акуратно); дряпати, шкрябати (нерозбірливо, недбало); базграти, мазати (недбало); строчити (швидко); черкати (нашвидку, недбало) 2) (літературний, науковий / музичний твір); створювати, творити (перев. літературний / музичний твір); складати (перев. вірші, пісні, промови); плести (вірші, зазв. погані), базграти, дряпати, шкрябати, ліпити (перев. про літературні, наукові твори — нашвидку, абияк) 3) див. малювати 1)

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Писати, -шу́, -шеш, гл. 1) Писать. Дрібні листи пишеш. Чуб. V. 49. 2) Писать (литературное произведете). Так, видно, думав і Квітка, пишучи дальшу повість: «Конотопська відьма». К. Гр. Кв. XXXIV. 3) Записывать кому что по духовному завѣщанію, оставлять по духовному завѣщанію. Сусідам пишу грубі коралі. Грин. III. 285. 4) Разрисовывать. Шух. І. 263. Там писанки пишуть, крашанки красять. О. 1861. X. 50. 5) Украшать орнаментами (при помощи рѣзьбы, вышиванья и пр.). Шух. І. 315, 252. 6) — рядки. Маркеромъ проводить борозды (на плантаціяхъ). Як пописав рядки, тоді й сіє. Нѣжин. у.

«Словники України on-line»

писа́ти – дієслово недоконаного виду

Інфінітив	 писа́ти
 	 однина	 множина
Наказовий спосіб
1 особа	 	 пиші́мо, пиші́м
2 особа	пиши́	 пиші́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа	 писа́тиму	 писа́тимемо, писа́тимем
2 особа	 писа́тимеш	 писа́тимете
3 особа	 писа́тиме	писа́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 
1 особа	пишу́	 пи́шемо, пи́шем
2 особа	пи́шеш	 пи́шете
3 особа	пи́ше	пи́шуть
Активний дієприкметник

Дієприслівник
пи́шучи
МИНУЛИЙ ЧАС

чол. р. писа́в писа́ли жін. р. писа́ла сер. р. писа́ло Активний дієприкметник

Пасивний дієприкметник пи́саний Безособова форма пи́сано Дієприслівник писа́вши

Большой толковый словарь

ПИСАТЬ, пишу, пишешь; пишущий; писанный; -сан, -а, -о; нсв.

1. (св. написать). (что).
Изображать на бумаге или ином материале какие-л. знаки (буквы, цифры и т.п.);
передавать при помощи них сообщение, текст, информацию. П. буквы. П. ноты. П. чернилами. П. мелом на доске. П. неразборчиво. Учиться п. П. письмо. П. заявление. П. расписку.
2.
Уметь изображать буквы, слова и т.п. Ребёнок уже пишет.
3.
Владеть письменной речью какого-л. языка. П. по-древнегречески. П. по-латыни. Он говорит по-английски, но не пишет. Я не умею п. по-японски.
4. что.
Придерживаться на письме определённых правил. У глаголов неопределённой формы следует п. мягкий знак.
5.
Быть годным (о ручке, карандаше, фломастере и т.п.)
для изображения каких-л. знаков (на бумаге или ином материале). Ручка, карандаш не пишет.
6. что. Разг.
Печатать на пишущей машинке.
7. о ком-чём кому или с придат. дополнит.

Сообщать о чём-л., высказывать что-л. (письменно или печатно). Газеты пишут всякую всячину. В журнал пишут разные читатели. Диссертант пишет об актуальной проблеме лингвистики. Журналист пишет о мире животных. В сочинении ученик пишет о своей маме. Отец пишет, что здоров.

8. (что).
Сочинять, создавать какое-л. словесное (литературное, научное и т.п.)
произведение. П. рассказы. П. поэму. П. диссертацию. П. стихи. П. верлибром, белым стихом. // кого-что.
Изображать в литературном произведении. П. характеры героев из своего окружения. П. собирательный образ русского человека.
9.
Заниматься литературной деятельностью, быть писателем. Этот писатель уже давно не пишет. Меня так и тянет п. Не могу не п. каждый день. // для кого-чего.
Сотрудничать где-л. своими печатными трудами. П. по заданию редакции. П. для стенгазеты. П. для ежегодного сборника.
10. что.
Сочинять, создавать музыкальное произведение. П. балет. П. оперу. П. романсы. П. музыку для эстрады.
11. (что).
Создавать произведение живописи; рисовать. П. акварелью. П. картину, портрет, пейзаж. П. детали лица героя. // кого-что.
Изображать кого-, что-л. в произведении живописи. П. приглянувшийся пейзаж. П. праздничные стороны жизни. П. фронтовика. П. золотую осень. ◊ Писать вензеля (вавилоны, мыслете и т.п.).
Идти шатаясь, заплетающейся походкой (о пьяном человеке). Пиши пропало.
Неизбежна неудача, потеря и т.п. Не про меня (тебя, нас и т.п.) писано. Разг.
Недоступно моему пониманию; предназначено не для меня. Вилами на воде (по воде) писано.
О чём-л. маловероятном, сомнительном или неизвестном. Дела идут, контора пишет. Шутл.
О видимости плодотворной деятельности. Писать кровью.
Писать искренно, убеждённо, выстрадав, пережив описываемые чувства, события. Пошла писать губерния. Шутл.
Всё пришло в движение, начался переполох.

ПИСАТЬ, -аю, -аешь; нсв. (св. пописать) Разг.
Испускать мочу; мочиться.

Іноземні словники

українська-англійська Словник

писати англійська Переклад на англійська:

write

(Verb  )  (verb ) 

to form letters, etc. Автоматичний переклад: write Приклад пропозиції з "писати", памяті перекладів add example Він продовжив писати історії про тварин. He kept on writing stories about animals. Відповідь: так. Черепашка може писати: вона напише для вас все, що ви їй накажете написати The answer is: yes. The turtle can write: it writes just about everything you command it to.

ЯНДЕКС словари

писать Глагол

write; type 3 источника писать под диктовку — to take dictation2 писать с большой буквы — to write with a capital letter2 писать крупными буквами — engross2 писать дневник — to keep a diary2

piss 1 источник

пис`ать несовер. - писать; совер. - написать без доп.; только несовер. write (for) 1 источник

пис`ать несовер. - писать; совер. - написать (что-л.), (чем-л.) paint (in) 1 источник писать портрет с кого-л. — to paint smb.'s picture2 этот карандаш плохо пишет — без доп.2 этот карандаш плохо пишет — только несовер. this is a bad pencil2 пис`ать несовер. - писать; совер. - написать без доп.; только несовер. (в газетах || in newspapers)

Толковый словарь Д.Н.Ушакова

писать, пишу, пишешь, д. н. не употр., несов. (к нать). 1. что и без доп. Изображать на бумаге или ином материале какие-н. графические знаки (буквы, цыфры, ноты). Учиться читать и писать. Мальчик уж умеет писать. Писать буквы. Писать чернилами. Писать пером, карандашом. Писать четко. Писать неразборчиво. Писать на пишущей машинке. || (сов. нет) без доп. Уметь писать. Мальчик уже пишет. Читает, но не пишет. 2. (сов. нет) без доп. быть годным для писания. Карандаш хорошо пишет. писал к ней. Гончаров. Три года не писал двух слов и грянул вдруг, как с облаков. Грибоедов. || кому-чему и без доп., о ком-чем или с союзом "что". Сообщать или утверждать что-н. письменно или печатно. Газеты пишут о варварствах фашистской Германии. || с союзом "что". Письменно или печатно высказывать какую-н. мысль, сентенцию, тезис (ср. говорить во 2 знач.). Пушкин пишет, что трагедия "Ромео и Джульета" действительно написана Шекспиром, и что в ней отражена современная Шекспиру Италия. 6. что и без доп. Сочинять литературное, научное или музыкальное произведение, записывая его. Писать роман. Писать диссертацию. Писать книгу о мировой войне. Писать романсы. Ты, я знаю, пишешь статейки. Гоголь. || (сов. нет) что и без доп. Заниматься литературной деятельностью, быть писателем, автором литературных произведений. Хотел писать: но труд упорный ему был тошен; ничего не вышло из пера его. Пушкин (об Онегине). || (сов. нет) в чем. Сотрудничать в литературном органе. Писать в журналах. Писать в газетах. 7. что, чем и без доп. Создавать живописное произведение. Писать картину. Писать акварелью. Писать маслом. || кого-что. Изображать (красками) на картине. Писать портрет Пушкина или писать Пушкина. Пиши пропало - см. пропасть. Пошла писать губерния - см. губерния. Писать вензеля, кренделя, мыслете - см. под соответствующими словами. Говорит, как пишет - то же, что говорит как по-писанному (см. писанный). Не про кого писан или (устар.). не при ком писан (разг.). - 1) недоступен чьему-н. пониманию. Это не про нас с тобой писано. Статистики он не знает, этнографии не разумеет; нравы и обычаи не при нем писаны. Салтыков-Щедрин. 2) перен. не может быть получено кем-н., не предназначено для кого-н. (ирон.). Такие вещи не про нас с тобой писаны. закон не писан кому или для кого (разг.). - кто-н. не руководится никакими нормами в своем поведении, для кого-н. нет ничего обязательного. - Таковы факты. А факты, как говорят, упрямая вещь. Господа из германского официоза могут сказать, что тем хуже для фактов. Но тогда им можно ответить словами известной русской поговорки: "дуракам закон не писан". Сталин

Толковый словарь Даля. — 1863—1866

ПИСАТЬ

ПИСАТЬ, писнуть, писануть, шуточн. писывать что, чертить буквы, письмена, словесные знаки. Мальчик учится писать. Мы пишем пером, персиане камышем. китайцы кистью. || Сочинять, излагать мысли свои, описание событий письмом. Иной пишет стихами лучше, чем прозою. Многие говорят хорошо, а пишут бестолково. Ин пишет, словно рожает, другой пишет, лишь перо скрипит. || Писать кистью, красками, писать картину, живописать, изображать предметы сходно с видом их. || Народное пестрить, рябить, узорочить краской, резбой, плетеньем. Писать лапти, проковыривать в узор. Писать жаворонки, пестрить их гребнем, ключем и пр. Писать мочку, влад. намять ней гребнем рубцы. Бумага терпит, перо пишет. Напишешь пером, не вырубишь топором. Писали писаки, читали собаки. Пиши письма! простись с ним, нет его. Бровью водит, локтем пишет — откуда что берется! Хоть раз писнул, подал весточку. Я таких бумаг не писывал. Это вилами на воде писано. Врет, как по писанному. Писать с голосу, по диктовке. Я, брат, только писать умею, а читать не разумею. Пошла писать! живо. Пиши пропало. Пиши, да не спеши. Спать не писать (а также: умирать не писать) — только глаза зажать (т. е. не мудрено). За сим, писавый кланяюсь. Это не при мне (не при нас) писано. Писано переписано — село Борисово (говорит о письме незнающий грамот). Больному да дорожному закон не писан (о посте). Он крест кладет по писанному (т. е. вежлив, обычлив). Пиши не пиши: от этого не прибудет (т. е. расход и приход). Дурака учить, что на воде писать. Хороша, как писаная миска. Что в письме и в счете (записано и сочтено), в том ни греха, ни поклепа. Это мы пишем, или к нам пишут? спрашивал начальник каждый раз секретаря своего, прочитав бумагу от начала до конца внимательно вслух. Писаный, расписной или цветистый, пестрый, украшенный. Ой, ты мое писаное дитятко! влад. Писаная дура, красавица, но глупа. Вязеная рожа, писаный нос! рябой и красноносый. Писаные лапти, выплетенные, поверх рогожи, в узор, узеньким, чистым лыком; строченные пенькой, с писаною подковыркой. Даром, неграмотный, а пряники ест писаные. Глядит, что корова на писаные ворота! —ся, страдат. и возвр. по смыслу. Когда-то писалось и юс, а ныне не пишется. Образа пишутся на масле, пишутся а на белке. || Я пишусь Ивановым, скромный ответ, на вопрос об отчестве. Он писался бароном, а ныне уж не пишется, подписывался. Впиши и меня в память. Выпиши мне француза, для детей. Дописывай живее. Запишу, для памяти. Исписал всю бумагу. Он написал стихи. На чье имя написано письмо? Опишу поездку свою. Отпиши ему ответ. Попиши-ка за меня. Подпишись или подпиши бумагу. Она нечисто переписана. Я с ним переписываюсь. Предпишите становому заняться этим. Дай мне приписать строчку. В паспорте все прописано. У него все покои расписаны. С чего списана голова эта? Этого на странице не упишешь. Как он пирог-то уписывает!

Писанье ср. действ. по глаг. || что написано, письмо, посланье. || Писание, по преимуществу, Священное писание, Ветхий и Новый Завет. Пись ж. арх. несклон. рука, почерк, письмо. Така у него худа пись. Писанка ж. южн. расписанное разными красками в узор пасхальное яйцо: его пишут проволочным крючочком, который макают в воск; положенное в краску, оно окрашивается только на пробелах. || Писанка ты моя! костр. милая, желанная, красавица. Писало ср. вообще, орудие, коим пишут: перо, карандаш, трость, кисть; говор. ныне шутя, или о каком особом орудии, напр. На папирусе писали особым писалом. Писанцы м. мн. сиб. неизвестные начертанья, чуждые письмена, встречаемые на береговых скалах; черты, резы, знаки, в которых есть, или предполагается, смысл. Писальный, к писанью служащий. Писака, бойкий, борзый писец, скорописец с хорошим почерком; или || опытный приказный, подъячий. Этот писака настрочит просьбу какую хочешь! || Плохой писатель, бездарный сочинитель. Этого писаку не уймешь. Писачий, к нему относящ. Писакин, ему лично принадлежащий. Писея ж. мастерица чисто и бойко писать; || охотница писать, сочинять. Писец м. вообще, кто пишет, по обязанности, званию, должности; писарь, переписчик; в судах, писцы состоят не в штатной должности, а в столах, для переписки бумаг. || Стар. кто составлял писцовые книги, переписывал земли, угодья и статьи, подлежащие сбору; || церк. историограф, летописец, ведущий дневные записки событиям. Пищея ж. (писать? пищать?) пск. твер. сплетница, вестовщица. Писцовый, к писцу относящ. Писцовая должность. Писцовые книги или столбцы, стар. перепись людей, земель, имуществ и владений. Писцовая дача, стар. жалованное поместье, наперед описанное. Писчик м. иногда говор. вм. писец или писарь; подъячий; перм. сельский писец. Писчий прилаг. для письма, писанья служащий. Писчая бумага, не хлопчатая, не промокательная, и не почтовая и пр., а в больших листах. Писчая белка (обелка?) стар. писчее ср. пошлина за перепись земель и угодий, с владельцев. || Сущ. м. церк. писец, в знач. царского летописца. Писарь м. низшее должностное лицо, для переписки бумаг. Волостной писарь или земский. Это полковые писаря гуляют. Такой писарь, что мыслете пишет, пьяный человек. Не то писарь, что хорошо пишет, а то, что хорошо подчищает. Писарша, жена писаря; писарка, женщина писарь. У нашего мирового писарка правит за писаря. || Писарь и писарка, днестров. рыбка Alburnus Baldneri. Писарев, писарщин, ему либо ей лично принадлежащий. Писарский, к ним относящ. Писарская ж. комната, где пишут. Писальница, писаница, многописанье, бестолковое, обширное письмоводство, поглощающее время, способности, и самое дело; приказная отписка, бюрократия.

Писатель м. —ница ж. пишущий что-либо, пером или кистью, но бол. в знач. сочинитель, литератор. Всюду писак более, чем писателей. В последнее время у нас явилось много писательниц. Писателев, —ницын, им лично принадлежащий. Писательский, к ним относящ. Писательный, писчий. Писуля, писулька, письмецо, записочка, цыдулка, грамотка, твер. писушка. Письмя ср. письмена мн. всякая буква, всякий вообще письменный знак, из которых слагается слово. Письмена глаголитские, кириловские. || Вообще грамота. || Знаки словесные разного рода, как напр. китайские, означающие || целое слово; египетские (иероглифы), выражающие || целую речь и понятие и пр. || *Буквальный, прямой смысл грамотного начертанья. Письмо убивает, дух животворит. || Грамотность и все произведенья ее, писанье, словесность, литература на деле. Цветущее состояние письмен, словесности.

Письмо ср. письмена, азбука, буквы, грамота. У чукчей и у коряков нет своего письма. Это письмо, письмена армянские. || Все, что написано, писанное, или грамотные знаки, выражающие речь. Письмо вязью. На стволе чеканное письмо было, да вытерлось, и не разберешь. Из письмен слагается письмо. || Писанье, как действие. Письмо знаешь? писать умеешь, грамотен? Наш брат все за письмом сидит, пишет. || Почерк руки, писанье, по качеству, У него четкое и чистое письмо; связное, нечеткое письмо. || Грамотка, уведомленье, сообщенье на бумаге, лист южн. зап. писанье, письменная речь, беседа, посылаемая от одного лица к другому. Станешь писать письмо ко своим, припиши поклон от меня. Письмецо придет и вестей принесет. Маку в мешочке, насыпано, а не перетрясется? письмо. Маком по белой земле посеяно, далеко вожено, а куда пришло, там взошло? письмо. Письмами крепится, стар. давать какое-либо обязательство на письме, на бумаге. Письмо крепь, руки не давай, говор. крестьяне, боясь всякого рукоприкладства. Письмо —рука, а где рука, там и голова. Заемное письмо, вексель неторгового человека. Письменный, писанный, написанный, противопол. устный, словесный, или печатный. Письменный договор. Письменная книга, рукопись. || Вообще к письму и писанью относящийся, принадлежащий. Письменные припасы. Письменный стол. Письменный слог, язык, несколько напыщенный и искусственный, в котором нет простоты устной речи. Письменные дела, приказные, канцелярские. Письменная душа, ниж. мужская, ревизская, писанная. Письменный голова, стар. (1680) род губернатора. Письменный гранит (с немецк.), еврейский камень, пегматит, пестрый гранит, на котором видятся еврейские письмена. Письменная руда, телуристое золото, вид золотой руды. Он просил меня письменно, на письме, письмом. Письменность ж. письменность, знание кем грамоты, письма, или || бытность ее у народа; грамотность. У нас письменность сильно распространяется, грамотность. У лопарей нет письменности. || Литература, словесность, памятники письмен, все, что написано или напечатано. Письменник, —ница, грамотный, грамотей, знающий читать и писать. || Письменница, прописная азбука, для обученья. Письме(я)нный человек, грамотный, знающий письмо, письменник, —ница, то же, человек грамотный. Писемный, относящ. до письма, письмеца, грамотки. Писемная тайна. Писемный вор, крадущий письма. Писемщик м. разносчик писем, почтарь. Письмовая почта, правильнее чем письменная. Письмовные вести, дошедшие по письмам. Письмовный человек, письменный. Письмовник, книга, содержащая правила и примеры для писем, бумаг, деловой и частной переписки; сборник писем. Писемщик м. пск. почтальон; || *пустой вестовщик, газетчик. Письмовод, письмоводец м. письмоводчик и письмоводитель, секретарь, и вообще старший чиновник небольшой канцелярии. Письмоводная или письмоводительская должность. Письмоводство ср. занятие письмоводца. Письмодатель, —ница ж. выдавший от себя заемное письмо, векселедатель. Письмокрад: пишите мне об этом страховое письмо, здесь оказалась письмокрады. Письмоносец, разносчик писем, писемщик. Письмоподатель просит на чай, а письмополучатель не дает. Письмописец, писавший письмо, или промышляющий писаньем за деньги. Письмочий м. письмочтец, читающий кому письма. Писчебумажный, к писчей (противопол. хлопковой) бумаге относящ. Писчебумажная фабрика, торговля.

Ілюстрації

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=UB2TXoK1WJM

https://www.youtube.com/watch?v=YDwbSl7l20Q

Цікаві факти

Як же змусити себе писати

Найважче для письменника – це писати. Той, хто хоч раз займався письменницькою працею, знає, що це істина, а не вульгарні псевдопарадокси типу «Я недостатньо багатий, щоб купувати дешеві речі». Більш того це знають і з цим живуть і професійні письменники. Не всі, звичайно. Дюма і Агата Крісті писали дуже легко; до пори до часу. Джойс, Кафка і Пруст – дуже важко. Чехов, в коротких вікнах, які йому залишала докторська практика, писав багато і легко, а домігшись імені – мало і важко.

Тому жартівливі поради Олтіона або Олшена «50 способів змусити себе писати», здалися мені річчю вельми серйозною. Єдине, мені здалося, що англієць все звалив в одну купу. Тому, по-перше, я вирішив розсортувати ці поради, а по-друге, по можливості, підкоригувати і доповнити. Я б запропонував таку рекомендацію: «Розділіть процес писання та редагування», звернувши увагу на те, що творчий процес включає не дві, а п’ять стадій: 1. Підготовча робота 2. Задум 3. Складання плану 4. Власне писання 5. Редагування та відпрацювання Поради, корисні на стадії «Підготовча робота»: 1. Не тисніть на себе. Дайте собі свободу писати тоді, коли відчуваєте поштовх, і не писати, коли не відчуваєте. Поштовх – це те саме горезвісне натхнення. Його потрібно чекати, і поки його немає, нічого не варто починати. «Чекати» – це не значить нічого не писати, а займатися буденними справами типу заробляння грошей. «Чекати» – це значить займатися підготовчою роботою: робити записи, сортувати їх, вести щоденник, перекладати, переписувати фрагменти творів інших авторів і т. д. 2. Щодня читайте. Для натхнення. «Могутнім стимулом може виявитися книга, якщо власна думка слабшає і змушена шукати підтримку в силі чужих слів. Ні для кого не таємниця, що письменники відкривають прекрасне в несподіваних зустрічах, прочитана чужа сторінка дає їм осягнути речі, яких вони самі, може бути, ніколи б і не розгледіли ». Тільки мало від читання буде толку, якщо ви будете читати все підряд, Потрібно читати тільки те, що пізніше в нагоді для майбутньої роботи. А щоб дізнатися, що стане в нагоді, а що ні – обов’язково робіть виписки або хоча б помітки на полях читаних книг (зрозуміло, своїх). У комп’ютерну епоху особливо обережно потрібно ставиться до цього ящика. Протягом багатьох років я робив виписки з книг: вподобані цитати, цікаві факти, іноді фрагменти творів. Все це я заносив в особливу зошит і нумерував. Особливо мені подобалося збирати випадки з життя чудових людей. За порядка 15-20 років я набрав таких випадків близько 1000. А потім з’явився комп’ютер, де в Інтернеті цю 1000 можна накропати при старанності за місяць, а то й швидше. «Задум» (коли він виникає) 1. Сховайте Ваш годинник. Мається на увазі: ослабте Вашу залежність від годин. (Це ж відноситься і до «Складання плану», але ніяк не до писання та редагування) 2. Виношуйте вашу ідею до тих пір, поки вона не буде обсмоктана повністю. Інакше ви буде запинатися на кожному слові і тільки даремно психувати. Боюся, пояснити, що таке «обсмоктати повністю» – річ неможлива. Краще показати на прикладі. «Обсмоктали повністю» – це не означає, що майбутній твір стає ясним у всіх деталях. Це означає, що є той дороговказ, слідуючи за яким треба йти і йти, тобто заданий, якщо без метафор, напрямок роботи. Наприклад, автор даних нотаток великий любитель міркувати над психологією творчості. У мене накопичено велику кількість фактів і спостережень в цій сфері. Серед іншого я детально прочитав і отконспектіровал книги Паранодоского «Алхімія слова» і Моема «Підводячи підсумки». І коли випадково натрапив на «50 способів змусити себе писати», у мене в голові відразу ж виникла ідея відсортувати їх по стадіях процесу. Переліки цих п’яти стадій з 50 радами і стали тією «повністю обсмоктали ідеєю», яку я і наповнював прикладами з власної практики і конспектами книг Парандовського і Моема. 3. Відключіть свій телевізор, вимкніть радіо, зітріть всі ігри на вашому комп’ютері. Що для вас важливіше: писати чи дивитися телевізор? Визначайтеся. Те ж відноситься і до читання електронної пошти, блогів і серфінгу в мережі «Складання плану» 1. Робіть начерки. Плануйте все що збираєтеся написати, сцену за сценою, буквально все аж до самого кінця. 2. Не озирайтеся назад поки не досягнете фіналу. 3. Використовуйте кожну вільну хвилину, для того щоб небудь написати, будь це навіть одна пропозиція. Крайній випадок: не плануйте ніякого офіційного часу для письма, просто використовуйте вільні моменти вашого дня. 4. Не думайте, просто пишіть. Не турбуйтеся про невдалі шматках, ви можете виправити їх пізніше. «Написання та редагування» 1. Головне тут – це працювати регулярно. При всіх особливостях – письменницька робота відсотків на 90 – такий же щоденний і нудний праця, як і будь-яка інша робота. Ось визнання Стендаля: «Я не починав писати до 1806 року, поки не відчув у собі геніальності. Якби в 1795 році я міг поділитися моїми літературними планами з якоюсь розсудливою людиною і та мені порадла би: «Пиши щодня по дві години, геніальний ти чи ні», я тоді не витратив би десяти років життя на дурне очікування якихось там натхнень ». Не можна повністю погодитися з Стендалем. Якщо не було натхнення, того первісного поштовху, яке запускає весь механізм творчого процесу – справа погана. Але поки воно не прийшло – треба «готувати дрова», збирати матеріал, читати. А коли воно відвідало, потрібно скласти план і скрупульозно виконувати його. Звичайна робота письменника – така ж нудна і одноманітна як у клерка, тільки він виконує не циркуляри начальства, а наказ натхнення. Дуже важливо визначити свої психологічні особливості, і згідно з ними скласти свій розпорядок робочого дня і режим роботи Ось декілька практичних порад з організації регулярної роботи а). Складіть розпорядок дня, і заплануйте годинник для письменства першими б). Постійно майте в загашнику кілька рукописів. Виберіть таке число, яке дозволить вам бути більш гнучкими, але не більше того, що ви реально можете потягнути в). Відредагуйте до досконалості, перш ніж рухатися далі. 2. Вчіться концентруватися на своїй роботі Проблема концентрації дуже важлива і актуальна для творчої роботи. Вона важлива для будь-якої роботи, але якщо інженера і робочого змушує концентруватися сама обстановка робочого місця, причому не останню роль відіграє включеність в колективне виробництво, то письменник творить на самоті, ніким не підганяємо, а тому повинен уміти сам знаходити способи входити в справу, « розігріватися ». Першим ділом тут потрібно навчитися не відволікатися по дурницях. «Поети, по-справжньому навмисні створити щось цінне, повинні відмовитися від бенкетів з друзями, від приємностей столичного життя, а також і від всяких інших розваг і навіть обов’язків і – як вони самі кажуть – віддалитися в ліси і гаї, тобто в самотність »- писав ще в римські часи письменник АПЕР. Головна складність письменницької праці на відміну від будь-якого іншого – він вимагає самотності і повного занурення в себе. У цьому ж, до речі, і його принадність. Тому, пишучи навіть вірші й оповідання необхідно піти на момент писання від суспільства. Дуже дбав про тиші і самотності Пруст. Стіни його кабінету були оббиті пробкою, але навіть і в такій ретельної ізоляції він не міг працювати вдень, побоюючись шумів. Якщо йому траплялося залишити своє житло на бульварі Гаусмана, де кожна дрібниця була продумана і все пристосовано для зручності і тиші, він наймав в готелі кілька кімнат, щоб ізолювати себе від сусідів. Прямо протилежний приклад дає наш алтайський письменник М. Юдалевіч. Писав він тільки за столом – прикиньте в 80 років! – З розкритими навстіж вікна – був жаркий травень. А оскільки він мешкав в самому центрі міста і вікна виходив на одну з найбільш жвавих автомобільних трас Барнаула – Ленінський проспект – не потрібно великої уяви уявити собі, скільки шумів прилітає в квартиру. Інші кімната виходила у двір, де було незрівнянно тихіше. «А чому ви не пишете там?» – Запитав я. «Тиша мене гнітить. Якби ти пропрацював стільки в газеті, скільки я, де постійно доводилося дописувати матеріал мало не в друкарні, ти б, старий, не задавав своїх питань ». Ще важливіше не допускати суспільства до себе. У процесі роботи необхідно відключити телевізор, радіо, не лазити без толку по Інтернету. Більшість моїх пишучих знайомих не можуть писати, якщо поруч не дзюрчить телевізор, або не бовтатися радіо – це правда. Але ж і пишуть-то вони речі метушливі, поспішні, так що тут швидше приклад від зворотного. Зауважимо, що не в меншій мірі, ніж засоби масової інформації, на стадії регулярної роботи заважають письменникові книги, ті самі книги, які необхідні в підготовчий період. Буває, що захопившись чужими книгами, письменник забуває писати свої. Так дружина польського письменника Реймонта відбирала у нього книги, щоб той не відривався від письменницької праці. Звичайно, книги потрібні в процесі роботи, як і виписки та Інтернет: наприклад, при перекладі, якщо робиш його на комп’ютері, мені здається, зручніше шукати слово в on-line словниках. Корисні й електронні енциклопедії, які, схоже, вже витіснили талмуди. Тут я можу повторити те, що написано спочатку: необхідно відокремити різні процеси один від одного. Весь необхідний матеріал у процесі написання повинен бути під рукою. Якщо його не вистачає, значить потрібно перервати писання і знову відключитися на збирання матеріалів. Першочергове значення має облаштування робочого місця. Вічним ідеалом тут може служити Л. Толстой, у якого в робочому кабінеті не було нічого зайвого: стіл, стілець, письмове приладдя та папір, і книги, тільки ті, які ставилися безпосередньо до того, над чим він працював в даний момент. Або, припустимо, Гете, який перетворив свій будинок на музей, проте, виділив для роботи кімнату скромну, як келія, де ніщо не розсіювало його уваги. Багато письменників облаштовують своє робоче приміщення так, щоб вже його зовнішній вигляд втягував в роботу. Франс, коли писав свою «Жанну д’Арк», оточив себе величезною кількістю предметів з середньовіччя, а по закінченні роботи вони йому так остогидли, що він благав своїх знайомих звільнити його від цього мотлоху. Важливо влаштувати навколо процесу писання своєрідний ритуал. А також навчиться робити перерви. Неможливо тільки писати і писати 4. Співпрацюйте. Ви будете менш схильні послаблювати свою старанність, якщо хтось ще розраховує на вас. Наприклад, я веду рубрики на сайтах, куди як журналіст повинен раз на тиждень поставляти матеріал. Це дуже дисциплінує. Хочеш – не хочеш, є натхнення – немає натхнення: пиши. Більше читайте тут: [посилання http://knig.org.ua/yak-zmusyty-sebe-pysaty.html]