Пинда

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Пи́нда, -ди, ж. Спесь, важничанье, чванство. К. Дз. 226. К. МБ. III. 257. Против церкви шапок через пинду дурну не здіймали. К. МБ. XII. 277.