Переганяти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Переганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. перегнати, -жену, -не́ш, гл. 1) Перегонять, перегнать на другое мѣсто. Ой позволь, пане, землю міряти, землю міряти, мости мостити, воронеє стадо да й переганяти. Чуб. III. 295. 2) Перегонять, перегнать (водку). 3) Надрывать, надорвать коня быстрой ѣздой. 4) Наново перепахивать, перепахать поле. 5) Переганяти думки. Усиленно думать. Харьк. г. 6) — на решето. Очищать, очистить решетомъ.