Параван

Параван, -ну

Словник Грінченка

Параван, -ну, м. Ширмы

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПАРАВАН 1, а, чол., діал. Ширма. — Я сиділа коло хорої, що, ослонена параваном, дрімала (Ольга Кобилянська, III, 1956, 200); * Образно. Пару разів із-за рожевого туману чи паравана мигає перед нашими очима далеко не рожева дійсність (Іван Франко, XVI, 1955, 363).

Ілюстрації

Джерела та література

Словарь української мови. Том ІІІ: О-П. 1909 — Стор. 96

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 61.