Пані́ти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться бариномъ. Св. Л. 61. Він не паніє. Мир. ХРВ. 350. Станьмо ж, Ясю, попереду панами, а потім уже будемо паніти. Левиц. І. 216.
