Панахида

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словарь української мови Грінченка

Панахида, -ди, ж. Панихида. Прийшли на гроби, аж панотець уже й там і збірається правити панахиду. Кв. І. 86. Также то, что приносится на панихиду: булки, паляниці, медъ, сахаръ. За упокой своєї бабусі панахиду одніс. Г. Барв. 508. Панахиду поставила. Ном. № 8377. Ум. Панахидка. Ти й наняла бабусенька собі панахидку. Чуб. V. 1130.

Сучасні словники

Словник української мови

ПАНАХИ́ДА, и, жін. Церковна служба по померлому. Підсліпий дяк читає панахиду, хмурячись і розтягуючи слова (Панас Мирний, I, 1954, 328); Вночі після панахиди побігла жінка топитися до Бугу (Михайло Стельмах, II, 1962, 362); // Те, що приносять на поминальну службу на згадку про померлого (паляниці, мед і т. ін.). Минулась попу Мелащина панахида (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 386).
Громадянська панахида — збори перед похороном, присвячені пам'яті померлого; траурний мітинг; Наймати (найняти, замовляти, замовити і т. ін.) панахиду — домовлятися про відправлення церковної служби по померлому. Найняли ми панахиду за душі наших покійників(Нечуй-Левицький, III, 1956, 257); Служити (відслужити, правити, відправити, справляти, справити і т. ін.) панахиду — проводити поминальну службу по померлому. Далі пішли у церкву, піп став служити панахиду (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 88); Микоша придивлявся до людей, які входили у кімнату, де правили панахиду, і клали на себе хреста (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 288); У вересні чутка по місту гуляла, Що вбито Петра в лісовому бою, І мати по нім панахиду справляла, В базарі продавши кохтину свою (Леонід Первомайський, II, 1958, 336).

Словник іншомовних слів

ПАНАХИДА ж. (гр., всеношна)
1. Церковна служба по померлому (в православ'ї). На відміну від похоронної відправи може влаштовуватися через значний час після смерті померлого.
2. Громадянська П.- віддання останньої шани померлому, траурний мітинг.

Словник церковно-обрядової термінології

Панахида
Заупокійне богослужіння, яке здійснюють над тілом померлого під час похорону, а також після його поховання — на 3-й, 9-й, 40-й дні після смерті, у роковини смерті та народження, у дні тезоімеництва тощо.

Великий тлумачний словник сучасної мови

ПАНАХИДА
Церковна відправа по померлому. || Те, що приносять на поминальну відправу на згадку про померлого (паляниці, мед і т. ін.).
Громадянська панахида — збори перед похороном, присвячені пам'яті померлого; траурний мітинг.

Ілюстрації

Церковна панахида
360 240 1669770541-5836.jpeg
1606053790-300.jpg

Джерела

Словник української мови
Словник іншомовних слів
Інші словники