Оратися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Ора́тися, -рю́ся, -ре́шся, гл. Пахаться. Орися ж ти, моя ниво, долом та горою. Шевч.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОРА́ТИСЯ, ореться, недок. Оброблятися плугом, Сохою (про землю). Залізниця має пройти по перелогах степу, що одвіку не орався (Олесь Гончар, II, 1959, 354);
// образ. знач. З кожним днем все більше сивіли скроні та оралося зморшками схудле обличчя (Анатолій Дімаров, Ідол, 1961, 326);
// безос. Де трактором ореться, там добре живеться (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 306).
Ілюстрації
|
|
|
