Оптекарь

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Опте́карь, -ря, м. = Аптекарь. Ном. № 7541. Апте́карь, ря, м. Аптекарь. Не здуриш аптекаря купервасом. Ком. II. № 833.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

АПТЕ́КАРЬ, я, чол. Працівник аптеки, який приймає рецепти, виготовляє і відпускає ліки; фармацевт. До аптеки я сама люблю йти. Я ж мушу розповісти аптекареві, де й що мені хибує (Ольга Кобилянська, III, 1956, 468); При багатьох монастирях ще в XVII ст. були лікарі й аптекарі і навіть лікарні (Шкільна гігієна, 1954, 17); // Власник аптеки. Перша приватна аптека в Києві була відкрита в 1728 році аптекарем Бунче (Матеріали.. охорони здоров'я.., 1957, 21).

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

Аптекар -я, ч. Працівник аптеки, який приймає рецепти, виготовляє і відпускає ліки; фармацевт. || Власник аптеки.

Словник синонімів Караванського

АПТЕКАР д. рецептар; (кваліфікований) провізор; (дипломований) фармацевт.

Ілюстрації

Аптекар.jpg Аптекар2.jpeg Аптекар3.jpg

Джерела та література

  1. http://sum.in.ua/s/aptekar
  2. http://slovopedia.org.ua/93/53392/825441.html
  3. http://slovopedia.org.ua/41/53392/261634.html