Опочити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
ОПОЧИВАТИ, аю, аєш, недок., ОПОЧИТИ, ину, инеш, док., заст., ритор. Те саме, що спочивати. День погас, І все почило. Сивий в хату Я собі пішов опочивати (Тарас Шевченко, II, 1963, 265); Після ситого обіду, коли пан ліг опочивати, вони вийшли в садок (Панас Мирний, IV, 1955, 174); Я.., син далекої, незнаної країни, Де скіфів давніх рід навіки опочив (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 122); Спинись, перехожий, Вклонись — це могила, В якій опочив генерал (Платон Воронько, Славен мир, 1950, 92).
