Омрак

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Омрак, и о́мряк, -ку, м. Мракъ; помраченіе. К. ПС. 49. Омрак на землю нічка напустила. Мкр. Г. 32. Лихі, чи не лихі, а в омряці вони, — въ умственномъ помраченіи. К. Дз. 153.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Омрак=МО́РОК МО́РОК, у, чол. 1. Відсутність світла; темрява, темнота. Під вершинами діброви Морок падати почав (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 246); Повертаюсь до себе через морок довгих кімнат і хитаюсь, як п'яний (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 261); У напівпідвальне приміщення вповзли сутінки, поступово переходячи в морок (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 267); // Сутінок, присмерк. Передвечірній морок раптом розвіявся — промінь зниклого за містом сонця поклав ясну смугу на дахівку сусіднього будинку (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 243).

2. перен. Про що-небудь безвідрадне, безнадійне, сумне. Гуманістичні ідеї книги «Вепхіс ткаосані» [Руставелі] — самоцвітними літерами серед мороку середньовіччя заблискотіли! (Павло Тичина, III, 1957, 61); Завжди, коли приїжджала, вона вносила в хату Чорноусів пожвавлення, гомінку веселість. А тепер навіть вона не могла розвіяти мороку, що панував у батьківській хаті (Василь Минко, Ясні зорі, 1951, 233).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 805.

Ілюстрації

Йцк.jpg Вєю.jpg Вап.jpg Мить.jpg

Медіа

Див. також

Голод

Смерть

Тьма

Жах

Страх

Туман

Джерела та література

Морок над Инсмутом: сборник рассказов

Морок, що знає, Тарас Федюк. Хуга: Поезії. – К.: Гамазин, 2011

ОЛЕНА ТЕЛІГА Гострi очi розкритi в морок

Червоний морок Тютюнник Григір

Морок над Инсмутом, Бумажная книга 2016 г. Нет в наличии Автор Говард Лавкрафт

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]