Окоман

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Окоман и окомо́н, -на, м. = Оконом. Рудч. Ск. І. 78. Окомани з батогами. Грин. III. 634. Перед паном окомоном били хлопця макогоном. Гол. II. 196.