Оженяний

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Оже́няний, -а, -е. = Оженений. Ой приїхав козаченько з України не оженяний. Грин. III. 681.

Сучасні словники

ОЖЕ́НЯНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до оженити. У мене один син нежонатий, а другий оженяний ; Недавно оженяний син тримав одною рукою попід шию молоду жінку (Мирослав Ірчан, II, 1958, 10).


- Гарно вдівається. Сірожа роботяща дитина, путній, ой путній хлопець, — розповідає сусідка Марія. — Тіко шо не оженяний до сих пір.

їхав козаченько з України не оженяний.

Ілюстрації

Shlyub.jpg Brk.jpg Brak.jpg U-den-svyatoho-valentina-odruzhitis-mozhna-do-opiv20180205 9117.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання