Обол

Обол

Сучасні словники

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)

Обол - спочатку брошка, потім грецька монета вартістю 1/6 драхми. Обол, обелос (дав.-гр. ὀϐελός, лат. obelós і в аттиці дав.-гр. ὀϐολός)

1)вагова одиниця; срібна, а пізніше мідна монета в Стародавній Греції (дорівнювала 1/6 драхми або 8 халків). В Афінах О. дорівнював 0,72 грами, в Пелопонесі - 1,04 грами.

2)У Афінах обол важив 0,72 грама і був поділений на 8 халків. У Пелопонесі обол важив 1,04 грама. Його спочатку карбували із срібла однак в елліністичну епоху вже з бронзи. Згідно з Плутархом[1] спартанці використовували монети зроблені із заліза. Він також роз'яснює етимологію слів «обол» (брошка) та «драхма» (ручка): у минулому греки використовували як гроші злитки заліза і бронзи.

3)В елліністичну епоху обол часто клали під язик померлим. Він мав служити платою Харону за перевезення мертвих через Стікс у царство мертвих Аїда.