Облишити
Зміст
Значення
Облишити – перестати щось робити; відмовитися від попередніх намірів, бажань. А також ця лексема вживається для висловлення прохання, вимоги припинити якусь дію. “У кишені він намацав сірники, але палити облишив” (Степан Чорнобривець). Полишати1, недоконаний вид, розмовне. У значенні “залишати” використовується тільки тоді, коли йдеться про багатьох осіб або низку предметів чи явищ. “Й звірі, як відомо, полишають сліди. Німий же був безслідний” (Павло Загребельний). Полишати2, доконаний вид. Залишити всіх чи багатьох, все чи багато чогось; позалишати. “Пастухи, що недалеко пасли, полишали худібку і стали підходити до веселих співаків” (Наталія Кобринська). Зі змісту дієслів облишити й полишати видно, що вони не тотожні.
Детальний опис
- 1. Переставати чим-небудь займатися, припиняти щось робити. Ти ж облишай свої лови, на батька завзятого здайся (Микола Зеров, Вибр., 1966, 289); Батько моргнув матері, і вони облишили розпитувати (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 54); [Химка:] От і мені часом буває так гірко, так тяжко! а проте — посумуєш сама собі — та й облишиш… (Панас Мирний, V, 1955, 219); У вільний час любив [Грицько].. книжку почитати. Тепер облишив книжки (Андрій Головко, II, 1957, 514);
// Позбавляти кого-небудь своєї уваги, піклування, обходити, обділяти чим-небудь. З щирою повагою до Вас і надіями, що Ви не облишите мене своєю ласкавою одмовою (Панас Мирний, V, 1955, 400); Не облишав їх [єпископа та Мамая] своєю увагою й куценький чепчик (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 248); // Переставати турбувати кого-небудь, давати спокій комусь. Пани своїм злословісм [лихослів'ям] не облишали Сковороду навіть і після його смерті (Павло Тичина, III, 1957, 215); Вчорашні думки, навіяні дорожньою нудьгою, облишили його (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 162); Миколка категорично відмовився одурманюватися релігією, і бабуся, нарешті, облишила його (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 6).
- 2. наказ. сп. облиш, облиште. Уживається для висловлення прохання, вимоги припинити яку-небудь дію. — Бач, книжки носить... Якби пішла за нього, читали б разом.. — Облиште, мамо (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 37); — Облиште! Навіщо мучити бідного птаха?! (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 144).
- 3. Відмовлятися від попередніх намірів, бажань і т. ін. Давид.. зранку зібрався був іти в Щербанівку, та.. згадав, що в них іще ж не довіяно. Облишив іти (Андрій Головко, II, 1957, 77); Тамара потягла матрац, хотіла трохи його поправити, але облишила свій намір (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 175);
// Змінювати поведінку, тон розмови і т. ін. — Ну, Петько, — звернувся Кабанець до Хоменка, облишивши начальницький тон, — значить, можна запалити (Микола Трублаїні, I, 1955, 65).
- 4. Те саме, що залишати 4, 6. [Свічка:] Облиште лиш мені Гадюку цю вельможну розчавить (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 256); Він облишив Січ і вписався до реєстрового війська (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 81); Оглянувся [Мамай] — немає вже Луки, та й облишив збори (Андрій Головко, I, 1957, 302).
Джерела
Джерела інформації
Оригінальне фото з підручника 1 Сайт 2 Сайт
