Обдаряти

Обдаряти, -ря́ю, -єш, сов. в. обдари́ти, -рю́, -риш, гл. = Обдаровувати, обдарувати. Левиц. І. 44. Ой підіте, скриню одімкніте, подарочки та й заберіте, усіх бояр та й обдаріте. Грин. III. 482.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОБДАРЯТИ, яю, яєш, недок., ОБДАРИТИ, дарю, дарит, док., перех., рідко. Те саме, що обдаровувати. Як же їх [молодих] обдарили подарками.., так вони [родичі] і замовкли, і затихли, надіючись і погуляти опісля по закону (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 353); Ївга трохи не загубила книша, яким матушка обдарила (Панас Мирний, III, 1954, 42); За ним стоїть Могутня чесна сила, .. Вона цим щастям боротьби Андрюшу обдарила (Леонід Первомайський, II, 1958, 284).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Обдаряти, -ря́ю, -єш, сов. в. обдари́ти, -рю́, -риш, гл. = обдаровувати, обдарувати. Левиц. І. 44. Ой підіте, скриню одімкніте, подарочки та й заберіте, усіх бояр та й обдаріте. Грин. III. 482.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

обдаряти -я́ю, -я́єш, недок., обдари́ти, -дарю́, -да́риш, док., перех., рідко. Те саме, що обдаровувати.

Ілюстрації

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

Обдаряти — дія, в результаті якої майно безоплатно переходить із власності однієї особи у власність іншої особи. Дарування є одним із способів розпорядження майном. Подарувати можна лише своє майно і без жодних зустрічних умов.