Обговорення користувача:Pibartovanets.iff21
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
лискучії зорі, небесні світила І очі ясні; Троянда пахуща, коханая мила, Квітки і пісні!..
Природо… кохання… душі раювання— О, знаю я й вас; Але в мене інші в душі почування Живуть у сей час.
О, зорі, трояндо і мила єдин Все серце в крові: В неволі ще досі вся наша країна,— Невільниці й ви!
В неволі країна, і все умирає, Ввесь край мій—труна, І зорі згасають, троянда всихає, І мила смутна.
Природо… кохання… душі раювання… Квітки і пісні!.. Я ж бачу кайдани, я ж чую—стогнання Рвуть душу мені!..
