Нісенітниця

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Б.Д Грінченка

Нісенітниця, -ці, ж. Чепуха, вздоръ. Вигадує нісенітниці.

Публічний електронний словник української мови

1.НІСЕНІ́ТНИЦЯ, і, ж. Щось безглузде, нерозумне, без усякого змісту; дурниця. Не даючи слова промовити, він мені читав і читав всяку нісенітницю (Коцюб., III, 1956, 168); Казна-що! Приверзеться якась нісенітниця (Руд., Остання шабля, 1959, 463); // у знач. присудк. сл. Безглуздо, нерозумно. Він уперто відганяв думку, що це ж нісенітниця — шукати без вісті пропалу двадцять років тому людину саме серед цієї купки людей (Сміл., Зустрічі, 1936, 157); При умові існування національних відмінностей безнаціональна культура — цілковита нісенітниця (Ком. Укр., 12, 1959, 38).

2.Плести́ (наплести́, верзти́, наверзти́, городи́ти, нагороди́ти і т. ін.) нісені́тницю (нісені́тниці) — говорити нерозумні, беззмістовні речі. А парубки копиці клали, Та, знай, на сонце позирали, Та нісенітницю верзли (Шевч., II, 1963, 209); Геть сп’янілий Гутбродт, втративши нитку розповіді, плів всякі нісенітниці (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 184).

Словник синонімів

НІСЕНІТНИЦЯ див. АБСУРД.

Орфографічний словник української мови

Нісені́тниця іменник жіночого роду


Джерела та література

1.Словник Бориса Грінченка

2.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 427.

3.Словопедія

Зовнішні посилання

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/33140-nisenitnycja.html

http://ukrlit.org/slovnyk/нісенітниця

http://slovopedia.org.ua/41/53405/269154.html

http://slovopedia.org.ua/35/53405/130178.html