Німо

Німо, нар. Нѣмо; безгласно; молчаливо. У хаті сумно, німо.

Мир. Пов. І. 134. На мене мати якось приглядається, наче що випитує німо. Г. Барв. 238.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НІ́МО. Присл. до німий

2. Глухо й німо в Марини в хаті; високо стіни морок окриває (Панас Мирний, IV, 1955, 249);
Очі чорні [Марії] німо дивились на Давида і винувато, і радісно (Андрій Головко, II, 1957, 107);
Сіріють стіни німо (Василь Симоненко, Земне тяжіння, 1964, 37).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 425.

Словник синонімів Офіційний сайт української мови

МОВЧКИ

без слів , мовчазно, безмовно, німо, не кажучи ні слова;
(беззвучно) безгучно, безгомінно, безголосно; (без галасу) потихеньку, тихо, тихенько;
П. без протесту, покірно; пор.

Іноземні словники

Толковый словарь Ефремовой

Ударение не́мо нареч. Приглушенно. предикатив Безмолвно, тихо.

Cambridge dictionary

silently adverb (WITHOUT SPEAKING) without speaking, or only in the mind: After losing, the US players walked off the field silently. silently adverb (QUIETLY) without any sound; quietly: Silently, he crept up the stairs.

Ілюстрації

Джерела та література

Тлумачний словник Cambridge dictionary Толковый словарь Ефремовой