Німий

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Німий, -а, -е.

«Словарь української мови»

Нѣмой; безгласный. Глухого а німого справи не допитаєшся. Ном. № 8568. Поділюся моїми сльозами, та не з братом, не з сестрою, з німими стінами. Шевч. l35. A щоб тебе в німі дошки положили! Проклятіе: пожеланіе смерти. Г. Барв. 225. Ум. Німе́нький. Ой постіль біленька, а стіна німенька. Чуб. V. 1.

Сучасні словники

НІМИЙ - (позбавлений здатності говорити) безсловесний, безмовний, (втратив голос) безголосий, (не бажає говорити) тихий.

НЕМОЙ - от природы лишенный речи, языка или слова; не могущий говорить, по неустройству словесных снарядов, по глухоте от рожденья (глухонемой), или по другим природным или болезненным недостаткам; бессловесный, безъязыкий. немой палец, рука, онемевшая, лишенная чувства, или обмершая. немая азбука, условные знаки пальцами. немая карта, без названий местом.

НЕМОЙ, -ая, -ое; нем, -а, -о. Лишённый дара речи, способности говорить.
Такой, который выражается без участия речи; безмолвный.

Немой- Тот, кто лишен способности говорить. Лишённый способности говорить. Ничего не выражающий, не раскрывающий. Безмолвный, тихий. перен. Скрытый, затаённый. .

Рекомендовані джерела


  1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 567.
  2. Полюга Л.М. Словник синонімів української мови.-К.:Видавництво: Довіра.-2007.ст.- 477-ст.465.
  3. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 т. - Спб., 1863-1866.с.388
  4. В. В. Виноградова. — 4-е изд., дополненное. — М.: Азбуковник, 1999. — 944 с
  5. Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000.-1198 с. -с.984

Ілюстрації

Nimiy2.jpg Nimiy1.jpg Nimiy3.jpg Nimiy4.jpg