Нити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

І. Нити, нию, -єш, гл. Ныть. Вийшла з села серце ниє. Шевч. 75.

ІІ. Нити. См. Нить. 2.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Давати відчуття тупого болю. Трудно бути веселим, коли зуб ниє (Михайло Коцюбинський, III, 1950, 132); У нього терпли ноги, нила спина (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 80); // безос. У Вови нило всередині, і він нічого не слухав (Степан Васильченко, I, 1959, 90); Петрусь відчув, як у нього ниє в лікті (Іван Багмут, Щасл. день.., 1951, 57). http://sum.in.ua/s/nyty Душа (серце) ниє у кого — кого-небудь охопило відчуття жалю, тривоги, туги за кимсь, чимсь. Подивиться — серце ниє: Кругом ні билини! Одна, одна, як сирота На чужині, гине! (Тарас Шевченко, I, 1951, 48).

2. розм. Набридливо скаржитись на кого-, що-небудь, виражати своє незадоволення з приводу чогось. — Чого ти вічно ниєш? І те тобі не подобається в лабораторіях, і брудно тут, і зірок тобі з неба не дають хапати (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 42); Відомо, що тільки люди хворі та хворобливі піддаються поганому настрою, весь час ниють, не знають, на якому світі живуть: і тут гаряче, і там боляче (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 135).

3. Видавати протяжні, набридливі звуки. І от він там, де ниють кулі у перехресному рою (Володимир Сосюра, II, 1958, 437).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

1.Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 414.

Зовнішні посилання