Невільник

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Б.Д. Грінченка

Невільник, -ка, м. Невольникъ, рабъ; заключенный въ тюрьму. Гість невільник: де посадять, там і сиди. Ном. № 11943. Ум. Невільничок.

Публічний електронний cловник української мови

1.Те саме, що раб. Ходить [віла] скрізь по вулицях, майданах, де стоять невільники на продаж, та шукає свого побратима (Леся Українка, I, 1951, 390); Петро положив йому гаман грошей за пазуху на викуп невольника з неволі (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 196); На цьому судні везли негрів-невільників (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 61). 2.НЕВІ́ЛЬНИК, заст. НЕВОЛЬНИК Той, кого взяли в полон або насильно поневолили. — Хто там у вагоні? — обережно запитує Панько.. — Невільники... Женуть до Німеччини... (Юрій Яновський, I, 1954, 184); Багато невільників втікало ще по дорозі.., як тільки ешелони заходили в лісисті місця України (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 94); // заст. Ув'язнений, арештант. Він сам порядкував переселенням до цих комірок і одразу зажив поваги серед невільників (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 175); Невольник кайданами дзвоне Та куряву шляхом зрива (Павло Грабовський, I, 1959, 300); * У порівняннях. Тоскно, мов невільник із тюрми, дивлюся в сіру каламуть (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 199).

Великий академічний тлумачний словник української мови

НЕВІ́ЛЬНИК, заст. НЕВОЛЬНИК Людина, яка перебуває під владою кого-, чого-небудь, позбавлена свободи. Князі та їх бояри силуються ослабити і розірвати громадські вільні порядки по селах, щоб опісля роз'єднаних і розрізнених людей тим легше повернути в певольників і слуг (Іван Франко, VI, 1951, 36); — Скрізь треба платити й мастити, щоб не бачити своїх дітей невільниками в багацьких та панських маєтках (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 345); * У порівняннях. Гість — як невільник, де посадять, там і сидить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 142).

Всесвітній словник української мови

В’Я́ЗЕНЬ (той, хто перебуває в ув’язненні), УВ’Я́ЗНЕНИЙ, АРЕШТА́НТ, АРЕШТО́ВАНИЙ, НЕВІ́ЛЬНИК, ТЮРЯ́ЖНИКрозм.,КРИМІНА́ЛЬНИКзаст.,ОСТРО́ЖНИКзаст., НЕВО́ЛЬНИКзаст.Думали невдовзі налетіти на гестапівську тюрму і визволити в’язнів (А. Хижняк); Лобатий став ближче розглядати ув’язнених (О. Гончар); Охорона табору чекала з дня на день вагонів, щоб вивезти невільників далі на захід (О. Гончар); Мати й журилася тоді крізь дротяну сітку: - ..В селі он чоловіки як чоловіки, а ти вже кримінальник рік-річно (П. Козланюк); Острожник, який утече, арештант, новобранець - усі в ліс (Г. Хоткевич); У тій темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників (пісня). - Пор. кайда́нник.


Джерела та література

http://ukrlit.org/slovnyk/невільник http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/32069-nevilnyk.html http://uk.worldwidedictionary.org/невільник